Кілька старих дещиць Нового світу

Не знаю, як ви, а я не можу спокійно пройти повз стару огорожу. Навіть, якщо перед тим розглядала її надцять разів.

Щоразу вона має інший вигляд – то світло по-особливому падає, то її по-новому обвиває якось зелень, то бачу деталь, котра пройшла повз увагу раніше.

Та й зрештою ці огорожі просто приємно розглядати, бо вони красиві, і чи треба шукати причин, аби відмовити собі у задоволенні?

Анна Золотнюк