Коли театр — це життя
Маленький Принц Екзюпері сказав: “Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає”. А він пам’ятає, ба, навіть відчуває. Він той, кого можна назвати казкарем, чарівником, магом. Він той, хто оживляє казки і дарує їх іншим, він — це Володимир Лісовий, головний режисер Тернопільського академічного обласного театру ляльок, Заслужений артист України. і цієї весни йому — 70!
Народився Володимир Лісовий 15 березня на Курильських островах у с. Гарячі Ключі (Росія). Змалку захоплювався театром і з першої зустрічі полюбив його. Все це завдяки матері Ніні. Саме вона прищепила любов до мистецтва. Коли маленький театрал мав шість-сім років, переїхали в Москву. Сім’я Лісових часто переїжджала, адже батько Михайло був військовим, тому мама і син мали змогу побувати в театрах різних міст, пише «Вільне життя».
Мріючи стати актором, Володимир відвідував драмгуртки, а переїхавши в Таллінн (Естонія), продовжував займатися в Дитячому театрі Талліннського палацу піонерів і школярів. І хоч батько сподівався, що Володимир стане його послідовником, а мати, розуміючи всі труднощі акторської професії, просила обрати щось інше, все ж не завадили ступити на власний шлях — шлях служінню театру.
Коли Володимир Лісовий закінчив школу в Таллінні, разом із родиною переїхав до Липецька (Росія). Не завжди бажання збігаються з нашими можливостями — Володимир Лісовий вступив у педінститут на філологічний факультет. Провчившись там два роки і переконавшись, що це не його, влаштувався на роботу до місцевого драматичного театру, спочатку монтувальником сцени, потім помічником режисера, таким чином, наблизившись до мрії. Згодом став студентом театрознавчого факультету Московського державного інституту театрального мистецтва ім. А. В. Луначарського (сьогодні Російська академія театрального мистецтва). З тих пір театр для нього — справа життя.
Закінчивши навчання, зі здобутими знаннями та навиками Володимир Михайлович працює актором і режисером Липецького театру ляльок. Тут знайомиться з майбутньою дружиною — талановитою актрисою Вірою Іванівною. Саме ця жінка протягом усього життя буде його підтримкою та опорою, натхненною музою, цінним радником і справедливим критиком. Пропрацювавши тут понад десять років, молодий режисер зрозумів, що прагне більшого, і життєва стежка привела його у Вінницький обласний театр ляльок на посаду головного режисера. Здавалося б, ось воно! Все склалося так, як хотілось: улюблена справа, почесне звання “Заслужений артист України”, проте в долі свої плани, і Володимир знову вирушив у дорогу, де в очікуванні на свого творця казки чекав тоді ще Тернопільський обласний театр ляльок. Переїхавши сюди із дружиною, яка і вплинула на такий вибір, Володимир Михайлович займає посаду головного режисера та дає театру друге дихання. Він зберігає кращі традиції театру й продовжує удосконалювати роботу творчого складу: проводить заняття з акторської майстерності та ляльководіння, слідкує за збереженням творчої атмосфери в колективі, підтримує високий рівень відповідальності й дисципліни. Завдяки величезному ентузіазму та гігантській любові до своєї справи Тернопільський театр ляльок стає репертуарним, чим може похвалитися далеко не кожен театр. Режисер створює вистави різноманітних жанрів і форм як для дітей, так і для дорослих.
Для Тернопільського академічного обласного театру актора і ляльки Володимир Лісовий — явище унікальне. У своїх постановках він створив власний світ, власну неповторну реальність, яка тонко торкається почуттів кожної дитини — головного глядача лялькового театру.
Серед найкращих робіт Володимира Михайловича, поставлених на тернопільській сцені, вистави: “Кіт у чоботях” Д. Самойлова, “Шукай вітру в полі” В. Лівшиця, “Чарівна лампа Аладдіна” Н. Гернет, “Малята-Кармалята” Г. Усача, “Бременські музиканти” В. Ліванова за братами Грімм, “Козацькі вітрила” В. Лісового, Б. Мельничука, “Кривенька качечка” В. Лісового, “Кому потрібен Сніговик?” В. Лісового, “День народження кота Леопольда” А. Хайта, “Тарасова казка” В. Лісового, Б. Мельничука, “Небилиці про Курочку Рябу” А. Макєєва, “Алі-Баба і розбійники” В. Смєхова, “Ріпка, або Казка на городі” В. Лісовий за І. Франком. Усього режисер поставив у Тернополі близько сорока вистав, які зберігаються в діючому репертуарі театру та є багаторазовими учасниками і лауреатами всеукраїнських та міжнародних фестивалів.
Окрім режисерської роботи, Володимир Михайлович викладав майстерність актора на кафедрі театрального мистецтва інституту мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Взявши керівництво над студентською групою, він зумів налагодити взаємини з молодими творчими людьми, передати їм свої знання та запалити в них справжню акторську іскру. Вихованці Володимира Лісового успішно працюють у різних театрах країни, а частина з них була запрошена в театр актора і ляльки.
Володимир Михайлович Лісовий — це людина, яка назавжди увійшла в історію тернопільського лялькового театру і зробила його таким успішним та популярним, яким ми бачимо його нині. Адже, як каже він сам: “Головний режисер — не той, хто створює вистави, а той, хто створює театр”. Якщо простежити творчу біографію ювіляра, то можна побачити, що він завжди був і продовжує залишатися невпинним шукачем, який не зупиняється на досягнутому, а безперервно вдосконалює створене ним.
Поздоровляючи Митця зі славним життєвим ювілеєм, рідні, друзі та колеги щиро зичать керманичу театральної справи міцного здоров’я, творчої наснаги, сімейного затишку і Божого благословення! Даруйте і надалі усім казку серед буденного життя!
Наталя ВОЛЯНЮК
Фото Тараса ІВАНКІВА