Кошти, продукти, житло, освіта, медпослуги: як Румунія допомагає біженцям з України (фото)

«Коли ми їхали в Румунію ми нічого не знали про цю країну. Ми виїхали двома машинами з подругою, щоб не так було страшно. Я - з трьома дітьми і собакою і вона  - з двома дітьми. І за весь час перебування тут я просто в захваті від людей, від ставлення, від краси природи. Чудова країна і я їй дуже вдячна за все», - розповідає Ольга з Миколаєва, яка живе в Румунії ще з березня.

Із Ольгою та її дітьми журналістка Терену зустрілася у виставковому центрі Romexpo, де зараз надають всебічну допомогу та інформацію біженцям з України. Жінка приїхала сюди оформити допомогу від ООН - це 110 євро на кожного члена родини, які виплачують впродовж трьох місяців.

“Рішення виїхати було чи не найважчим у житті”

Після того, як все почалося, ми з дітьми три тижні спали в укритті. Рішення виїхати було чи не найважчим у моєму житті, - зізнається Ольга.

Зараз вона проживає в Румунії  разом з 25-річною донькою, 7-річним та 17-річним синами. Дома в Миколаєві залишилася бабуся з чотирма котами, яка категорично відмовилася виїжджати і чоловік, який пішов воювати. Відтак Ольга постійно переживає за найближчих і мріє повернутися додому, коли звільнять Миколаїв. Тим часом змушена влаштовувати життя в Румунії.

Ольга з дітьми живе у місті Беїле-Оленешті, де знайшли прихисток близько півсотні наших громадян.

Власниця місцевої мережі готелів віддала номери для безкоштовного проживання українців. Нам навіть дозволили поселитися з собакою. У готелі нас безкоштовно годували тричі на день. Волонтери постійно привозили засоби гігієни, овочі, фрукти молокопродукти, - розповідає жінка.

У цьому готелі родина прожила  5 місяців, а потім переїхали в квартиру за програмою 50х20, згідно з якою влада відшкодовує кошти власникам житла. Упродовж літа Ольга не сиділа склавши руки. Працювала помічницею поварів на кухні, де її офіційно працевлаштували.

Потім місяць працювала у літній школі для дітей. У мене дві освіти - одна з них економічна, інша - педагогічна. Я викладачка фізичного виховання. І тут мені це пригодилося. Якщо є можливость, я працюю, адже витрати є постійно. Але з вересня мій син-першокласник на онлайн навчанні в українській школі, йому постійно потрібно допомагати. Якщо вдасться влаштувати його до румунської школи, я шукатиму роботу.

Старшого сина Ольги прийняли на навчання до Бухарестського університету. Відтак родина планує всім разом переїхати до Бухаресту і шукати можливості вже тут.

Це лише одна історія жінки з дітьми, яка рятуючись від війни в Україні, змушена була виїхати до сусідньої Румунії. І тут вона з повних сил намагається адаптуватися. Адже не знає, чи ще скоро зможе повернутися додому. І подібних історій - тисячі. Одні родини перебувають в Румунії тимчасово, інші - особливо ті, яким нікуди повертатися, прийняли рішення будувати життя з нової сторінки тут.

У Romexpo, який став центром допомоги українцям у Бухаресті, зустрічаємо сотні жінок з України, більшість - з дітьми. Багатодітні сім'ї виїхали разом з чоловіками, але тут їх в рази менше. Яку допомогу надає Румунія українським біженцям, чи вдається їм пристосуватися до тутешнього життя - у матеріалі.

“Люди приїжджали тільки в тому, що було на них»

 Ось уже восьмий місяць в Румунії не перестають підтримувати Україну. Особливо надійною опорою для біженців тут став громадський сектор. І допомога громадських та неурядових організацій просто неоціненна.

Консультант інфо-пункту Romexpo, представник асоціації Anaid Олександру Соаре показує плакати, на яких фломастером написані дати та кількість українців, які щодня відвідують це місце від березня цього року. Загалом йдеться про тисячі людей. Тільки за один день у серпні тут побувало 1500 біженців - це максимум це увесь час.  Зеленим кольором на цих плакатах окремо виділена кількість дітей, яким видали ваучери на фінансову допомогу.

За словами Олександру Соаре, асоціація Anaid в Бухаресті була створена ще до того, як почалася повномасштабна війна в Україні. Спершу тут допомагали безхатькам. А після 24 лютого вирішили, що не можуть залишатися осторонь і почали допомагати біженцям, які приїжджають в Румунію.

Першою точкою, де приймали українців, була місцева автостанція “Філарет”.

З самого початку приїжджали по 10-20 автобусів за ніч і нашим завданням було надати їм тепле пиття, їжу, воду, одяг - речі першої необхідності. Адже дуже багато людей приїжджали без нічого - тільки в тому, що було на них, - пригадує Олександру. 

Потім людей розподіляли по групах - одні їхали далі, інші залишалися в Румунії. Їм надавали житло, де вони могли зупинитися на перший час.

Переважно житло українцям надавала держава, в окремих випадках місцеві жителі поселяли їх у себе. Згодом з'явилася програма 50х20, де люди почали надавати своє житло, за що отримують компенсацію від держави  - у день 50 лей плюс 20 лей на харчування. Останню суму  власник житла може використовувати за домовленість: або сам готує їжу або віддає гроші українцям і вони харчуються самостійно.

Спершу люди не знали, що робитимуть, на скільки тут зупиняться. Вони просто хотіли декілька днів перепочити від важкої дороги та стресу, а потім подумати, що їм робити далі, - розповідає  Олександру.

 Він пригадує історію біженок з Маріуполя, яку не забуде ніколи.

Однієї ночі приїхали дві дівчини, які були дуже пригнічені. Вони вийшли з автобуса, упали на землю і почали плакати. Їм викликали психолога. І коли вони трохи заспокоїлися, розповіли, що у однієї з них росіяни вбили маму і тітку, а обох цих дівчат зґвалтували.

Українкам надали першу необхідну допомогу та житло. Олександру сподівається, що у них все добре. Адже з таким потоком біженців відстежити долю кожної жінки, яка приїхала з України, просто неможливо. 

Раз на 10 днів видають продукти і засоби гігієни

У кінці травня біженців ставало все менше, і точки на залізничному та авто вокзалах у Бухаресті, де 24/7 надавали допомогу, розформували. Після цього створили пункт допомоги у виставковому центрі Romexpo. Тут можна оформити тимчасовий захист та фінансову допомогу від ООН, отримати гуманітарну допомогу продуктами та засобами гігієни, взяти безкоштовно одяг, який приносять румуни, знайти інформацію про житло, працевлаштування, меддопомогу. У центрі працюють різні організації, які влаштовують заходи для дітей: приміром, курси румунської чи англійської, влітку - табори відпочинку та літні школи. Є багато організацій, які надають гінекологічну та стоматологічну допомогу. Тут працюють лікарі, до яких можна звернутися безпосередньо і отримати направлення до потрібного спеціаліста.

Ми надаємо інформацію, яка цікавить українських громадян. Всі дані достовірні, перевірені адвокатами. Якщо наприклад, ми не маємо відповіді на питання, ми беремо номер телефону людини, все з’ясовуємо і надаємо відповідь, - зазначає Олександру Соаре.

Як каже він, українці з тимчасовим статусом можуть приходити у Romexpo раз на 10 днів, щоб отримати талончик на пакет з продуктами та предметами гігієни. Це гель для душу, шампунь, зубна паста, консерви, крупи, борошно, фрукти, соки, олія, дитяче харчування, корм для собак та котів. Коли приходять багато людей, утворюються черги. То ж мами, які стоять у чергах, можуть залишити дітей на спеціальних ігрових точках.

Також тут діє так звана “Армія спасіння» для дітей, де видають ваучери на фінансову допомогу - по 200 лей три місяці.

До слова, Олександру розповів, як їм вдавалося рахувати кількість дітей, які приїжджали з України в Румунію. Адже на початках люди їхали масово і виникали труднощі з обліком. Для цього вдалися до оригінального способу.

Кожен автобус ми зустрічали з коробками шоколадних яєць-кіндерів. У кожній коробці було по 24 яйця, які ми давали кожній дитині. Відповідно в кінці зміни рахували, скільки дітей приїхали. До того ж це було дуже емоційно, коли діти посеред ночі приїжджали і перше, що їм давали - це той шоколадний кіндер. Вони раділи цьому маленькому подарунку. 

На руках - двоє дітей і двох бабусь

Серед жінок, які раз в 10 днів приходять отримати продуктову допомогу у Romexpo - Анна з Миколаєва, яка з двома дітьми та двома бабусями переїхала в Бухарест у березні. Тут родина живе у квартирі за програмою 50х20. Вони виїхали машиною у розпал військових дій, які відбувалися з 8 на 9 березня.

На той час були вибухи у місті та на околицях, постраждали будинки і люди, біля мого дому від прильоту розбило всі скляні пакети у 9-поверхівці. Нашому будинку пощастило, що він був за цим будинком і його не зачепило. Але ми зрозуміли, що далі залишатися тут не можна, - каже жінка.

Виїхати було дуже важко, тільки до Одеси ми стояли 7 годин в заторах.

Але коли перетнули кордон з Молдовою, ми потрапили в так званий коридор, звідки українці могли безкоштовно добратися в будь-яку країну Європи на автобусах, поїздах. Ми обрали Румунію, адже це досить близько до дому. Спершу жили у готелі, а потім поселилися у квартиру, яку румунська родина надала нам цілком безкоштовно. Все у нас добре, ми дуже вдячні. Але дуже хочемо додому. У Миколаєві залишився батько і чоловік і ми дуже за ними сумуємо. Вирімо в перемогу і після цього хочемо повернутися, - говорить Анна.

Навіть попри те, що у неї на руках двоє маленьких дітей та двоє бабусь, Анна каже, що адаптуватися в Румунії їй не було важко. Адже країна має багато спільного з Україною. А ще тут дуже добрі люди, які не залишаються байдужими.

Піти на роботу наразі я не можу, бо діти дуже маленькі, найменшому 2 роки і 3 місяці. І тільки тепер вдалося влаштувати їх у дитсадок.  До речі, за румунськими законами дитину беруть в садок з трьох років. Але і тут нам пішли назустріч і взяли мого сина раніше, - каже жінка.  

Огляди педіатра, гінеколога - безкоштовно

Жінки з дітьми, які приїхали в Румунію, можуть отримати безкоштовні медичні послуги з гінекології та педіатрії. У Romexpo представниця Асоціації незалежних акушерок Бухареста Оксана Яцюк розповідає усі подробиці, надає потрібні контакти та поради.

Діти можуть пройти планові огляди педіатра та вузьких спеціалістів: дерматолога, алерголога, отримати вакцинацію. Ми видаємо медичні довідки в школу та дитсадок - все безкоштовно, - зазначає Оксана Яцюк.

Для жінок проводять консультації гінекологів та обстеження: УЗД аналізи, гінекологічний огляд, мамографію.  Під час оглядів надають перекладача, щоб можна було зрозуміти, про що говорить лікар.

Ми забазпечуємо супровід вагітних до і після пологів, надаємо консультації з грудного вигодовування та догляду за новонародженими, з відлучення дитини від грудей, навчаємо робити масаж малюкам, - каже співрозмовниця.

А також організація проводить просвітницькі заходи: консультування та репродуктивне навчання підлітків, навчання грамотності з питань здоров'я жінок і дітей, надання допомоги з доступом до сімейних лікарів.

Я підходжу практично до кожної жінки тут і розповідаю, хто ми і чим можемо допомогти. Тоді жінки трохи відкриваються, задають питання. Переважно серед біженців - це мами з дітьми, тому намагаємося їм допомогти, чим можемо. Особливо, коли це багатодітні мами з маленькими дітьми. Адже ці жінки не можуть працювати і потребують всебічної підтримки.

                                                ***

Нова хвиля біженців з України в Румунію почалася у вересні. І тут очікують ще більше людей, коли в Україні розпочнеться опалювальний сезон. Окрім того, резулярно приїжджають українці з територій, де небезпечно залишатися через окупацію чи активні бойові дії. І ці хвилі залежать від того, як проходить війна і які дії розгортаються у тих чи інших містах та селах.

Читайте також: «У них надзвичайно великі серця»: як троє румунських ченців прихистили кілька сотень українських біженців.

Корисні контакти та інформація для біженців в Бухаресті

+40724772211 - кол-центр для запису на безкоштовний прийом до гінеколога, педіатра (україномовні спікери).

0214144494 - кол-центр для отримання безкоштовного житла, яке пропонує держава ( україномовні та російськомовні спікери).

112 - номер, за яким потрібно телефонувати у будь-якій ситуації неминучої небезпеки, з якою ви можете зіштовхнутися після в'їзду на територію Румунії.

0800-800-678 - гаряча лінія для повідомлень про випадки торгівлі людьми.

0800 500 333 - лінія для повідомлень про домашнє насильство.

0767055502 - цілодобова лінія екстреної допомоги, де пропонують підтримку усім, хто потрапив до сексіндустрії: житло, продукти, соцпослуги, консультації.

Заяву на тимчасовий захист в Румунії можна подати упродовж 90 днів з моменту в’їзду в країну. Це можна зробити у Romexpo. Також тут можна оформити фінансову допомогу від ООН.

Виставковий центр Romexpo у Бухаресті розташований за адресою: Bulevardul Mărăști 65-67. Графік роботи: понеділок-п’ятниця, 9.00-15.00.

Фото Євгенії Цебрій

Матеріал створений за участі CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.