Кременчанка Катерина Поднєжна творить мінікартини на писанках (фоторепортаж)

Перші писанки створила в дитинстві. В селі на Львівщині, де народилась, їх писали у кожному домі. Навчаючись в Кременецькому обласному гуманітарно-педагогічному інституті на занятті гуртка писанкарства вперше написала лемківську писанку шпильковою технікою. І ось понад десять років займається писанкарством і творить писанки не тільки до свят, а протягом усього року.

— Писанка для мене - аркуш паперу. Я зображаю на них те, що мені подобається, те, що бачу навколо. Я ставлюсь до писанкарства як до виду декоративно-прикладного мистецтва. Не обмежуюсь традиційним орнаментом, а переношу відчуття та враження на яєчну шкаралупу. Іноді це втілюється в формі орнаменту, а іноді у вигляді мінікартини, — розповідає Катерина Поднєжна з Кременця.

Здебільшого Катерина Поднєжна працює в техніці воскового розпису та дряпанки, експериментувала з кольоровим воском. У роботах часто поєднує різні техніки, авторський і традиційний орнаменти.

— Найчастіше працюю з дряпанками — ця техніка найкраще підходить для деталізованого та об'ємного малюнка. Використовую порожні яйця та спеціальні анілінові барвники, вкриваю писанки лаком, тому вони зберігаються роками. Малюю здебільшого на курячих, качиних та гусячих яйцях, — розповідає співрозмовниця.

Запитую, що особливого у виконанні малюнка на яйці.

— Перш за все, специфічна послідовність і техніка нанесення кольору. Якщо на папері малюємо, не особливо звертаючи увагу на послідовність кольорів, то у писанкарстві малюнок наносимо воском, а при виборі барв потрібно дотримуватись послідовності — спершу світлі, відтак темні, — пояснює майстриня. — Форма яйця, звичайно, теж впливає. Приміром, перед тим, як почати наносити орнамент, потрібно розмітити шкаралупу, розділивши її на потрібну кількість рівних частин. А ще варто пам’ятати, що шкаралупа досить крихка, тому варто бути обережним.

Співрозмовниця створює різноманітні малюнки. Мою увагу привернула серія з кременецькою архітектурою.

— Підготувала її для персональної виставки у Дубно. У Кременці збереглась старовинна архітектура, яка приваблює багатьох художників. Я вирішила зобразити її на шкаралупі. Це був своєрідний виклик, я взялась за таке завдання вперше, потрібно було максимально точно передати об’єкт у мініатюрі. Роботи виконала на курячому яйці в техніці дряпанки, обрала чорне тло. Першою зобразила візитку міста — гору Бону, потім — костел святого Станіслава, будинок-музей Юліуша Словацького, будинки-близнюки, краєзнавчий музей та Єзуїтський колегіум. Крім того, на гусячих шкаралупах намалювала Дубенський замок і музей писанки у Коломиї, нині ці роботи зберігаються там, — каже пані Катерина. — Також зобразила на писанках мотиви традиційної вишивки, створила серію силуетних малюнків до різдвяних свят.

Ще одна цікава частина робіт майстрині — прикраси, для яких використовує розмальовану яєчну шкаралупу. Застосовує спеціальну техніку обробки, аби рукотвори були міцними й не боялись вжитку.

— На одному з фестивалів побачила, що шкаралупу можна не тільки розписувати, а й розрізати. Спробувала зробити кулон. Вийшло не одразу. Для вдосконалення техніки пішло досить багато часу та зусиль. Зображення наношу на шкаралупу звичним способом. Головна проблема — вирізати й укріпити деталь. Я застосовую гравер та епоксидну смолу. Важливим моментом також є підбір фурнітури, — провадить мову далі Катерина Поднєжна. — Візерунки для прикрас майже не відрізняються від тих, котрі використовую для писанок — є традиційні орнаменти, є й авторські, виконані в різних техніках. Мені подобається працювати зі шкаралупою — так я можу створювати унікальні роботи та постійно вдосконалюватись, дивувати людей чимось цікавим. Мої прикраси поповнили колекції не тільки в Україні, а й у Франції, Іспанії, Італії, Грузії та інших.

На початок квітня у Катерини Поднєжної була запланована виставка, яку, на жаль, довелось перенести. Сподіваємось, хай і пізніше, проте експозиція все ж повстане і на власні очі можна буде оглянути різноманіть писанок кременецької майстрині.

Інна Шимановська

Фото надані Катериною Поднєжною