Кременчанка створює іграшки для радості (фото)

Ірина Валецька з Кременця виготовляє м'які іграшки у техніці амігурумі. Вона переконана, що головне — знайти в житті покликання, а не витрачати час на неулюблену справу або чужу мрію. «Мрійте і втілюйте свої мрії в цьому житті, бо іншого нам не дано!», — закликає співрозмовниця. Про виготовлення іграшок у техніці амігурумі, котрі підіймають настрій найменшим і дорослим, я й поспілкувалася з майстринею.

Співрозмовниця розповідає, що в’язання гачком подобалося з дитинства:

— Мене захоплювало неймовірне бабусине мереживо… Бабця вміла в'язати гачком, але не могла мене навчити, бо була прикута до ліжка, а мама в’язала спицями. Тож я сама вчилась гачкувати й збирала інформацію по крихтах. Десь у чотирнадцять я освоїла плетіння гачком. Спочатку створювала серветки — круглі, овальні, квадратні…, застосовувала різні техніки. Потім в’язала одяг для себе й на замовлення — був такий час, коли речі коштували дорого, а той, хто прагнув мати ексклюзивну річ, — замовляв у майстрів.

На виготовлення іграшок Ірину Валецьку надихнула кременецька майстриня Лілія Фурсик. Вона ж підштовхнула до вибору техніки.

— Спочатку не все у мене виходило, але терпіння та наполегливість перемогли. Найчастіше виготовляю іграшки з плюшевої пряжі. Вона м’яка та дуже приємна на дотик. Має й специфічні особливості — вироби із неї складно розпустити, тож створюючи їх, треба бути дуже уважною, — провадить мову далі пані Ірина.

Серед її виробів — фігурки домашніх і лісових звірів, птахи, овочі й фрукти, інколи береться за створення героїв мультфільмів, а ще виготовляє брязкальця для немовлят.

— Мої найулюбленіші іграшки — це ті, котрі я виготовила вперше. Навіть жартую, що маю ними “награтися”. Нова іграшка має побути деякий час у моєму будинку, набратися позитивної енергетики й тоді я залюбки передаю її іншій людині, — розповідає майстриня.

Особливість техніки амігурумі полягає в тому, що вироби у ній в'яжуться по спіралі, тут нема чіткого початку та закінчення рядочка. Найресурсозатратнішими є іграшки, в яких багато деталей тіла й одягу. Але найбільше часу потрібно на зшивання деталей і того, щоби зробити обличчя симетричними.

— В іграшці найголовніше — позитивний настрій, який вона приносить, через те використовую для виробів нитки світлих кольорів. Недавно створила серію м'яких брязкалець для немовлят. Іграшки для найменших діток мають бути легенькі та приємні, тож виготовила їх у формі звіряток. Часом зайчиків чи ведмедиків замовляють батьки для майже дорослих дітей на спомин про їхнє дитинство. Звісно, вони вже не граються ними, а використовують як предмет інтер’єру. Незвичайним було замовлення виробу, схема якого була доступна тільки на румунській. Я впоралась із завданням, мені було цікаво, а дівчинка, для котрої призначався виріб, була задоволена. Відтоді мама з тією дівчинкою є моїми клієнтками, — каже Ірина Валецька.

120515905_3045908268870991_9165141639227811538_n

До речі, красу моя співрозмовниця створює не тільки за допомогою пряжі.

— Цього року я почала освоювати соломоплетіння. Для цього виростила жито, сама ж його пожала. Це дуже кропітка робота, адже робила все вручну. Взявши декілька уроків у кременецької майстрині Софії Іонівни Стрикули, приступила до виготовлення капелюхів із житньої соломи. Це ремесло цікаве, воно нове для мене. Думаю, буду займатись ним далі. На творчість мене надихає природа — люблю приглядатись до квіточки, дзвіночка, листочка, колосочка, бджоли, комашки, метелика — вони досконалі, симетричні, — каже майстриня. — На присадибній ділянці вирощую багато різноманітних квітів. Тут і плантація червоних тюльпанів, нарциси, ромашки, рудбекія, кермек, морозець і багато іншого. Все цвіте від ранньої весни до пізньої осені.

120509452_1491717821023740_4645286208391133390_n

Інна Віконська

Фото надані Іриною Валецькою