«Ліс мене любить, і це у нас взаємне почуття», - вважає шумчанка Альбіна Павлівець

Любителі тихого полювання цього року розчаровані, адже сезон збирання грибів, який мав розпочатися уже давно, досі не розпочався. Відсутність дощів і спека вплинули і на їхній урожай. Щоправда, надія наповнити ними кошики у затятих грибників все-таки жевріє. Вони сподіваються, що після невеликих дощів прийде потепління і гриби з’являться.

Очікує на них і мешканка Шумська Альбіна Павлівець, яка збирає гриби, відколи себе пам’ятає. У цьому занятті її повністю підтримує чоловік Степан. Від перебування у лісі, ароматного повітря і збирання дарів природи вони отримують неймовірне задоволення, тому від нагоди побувати у лісі ніколи не відмовляються. А ліс, очевидно, любить їх теж, бо навіть, у найневрожайніший на гриби рік, вони неодмінно їх знаходять. Теперішній рік не є винятком. Останнього дня вересня подружжя натрапило у лісі на два пеньки з опеньками. Після цього, кажуть, грибів більше не знаходили. Влітку у лісах Шумщини вони зібрали також 600 білих грибів. Щоправда, розповіла господиня Любові Тимчук з газети «Сільський господар плюс», законсервували з них лише вісім пів літрових баночок. Частина грибів відійшла через червивість . Також влітку їм вдалося зібрати небагато сироїжок та дубовиків крапчастих.

– Найважливіше для мене, – розповідає пані Альбіна, – це сам процес збирання грибів. Я не люблю, коли їх багато в одному місці, цікавіше ходити по лісі і їх знаходити.

Крім того, жінка, на відміну від багатьох інших грибників, любить грибочки перебирати і переробляти їх. Вона це робить із любов’ю і хорошим настроєм. Деякі гриби, здебільшого опеньки, польські і білі консервує. А більшість заморожує, спершу відваривши. З таких заготовок господиня найчастіше робить фарш – гриби розморожує, підсмажує з цибулькою і перемелює. Потім використовує його для начинки налисників, кручеників, вареників. Готує Альбіна Павлівець також грибну ікру, супи, підливи. У її вмінні і кулінарних здібностях уже пересвідчилися усі знайомі. Коли є врожайний на гриби рік, вона пригощає ними усіх своїх знайомих і сусідів. Багатьох «заражає» своїм натхненням і любов’ю до природи. А вона на Шумщині надзвичайна. Її красу жінка оцінила ще в дитинстві, коли ходила збирати гриби разом із мамою. А закохалася у неї сповна багато років тому, після гостювання разом із чоловіком у друзів, які живуть під лісом. Саме вони навчили їх розпізнавати гриби. Відтоді збирання грибів стало улюбленим заняттям і хорошою традицією для їхньої сім’ї.