Майстриня з Тернопільщини подарувала вишиванку синові загиблого Героя (фото)
Батько трирічного Дениса Роман Михайлишин поліг у боях у травні 2022 року
Вишиванку синові загиблого героя Романа Михайлишина подарувала майстриня з Гусятина Ольга Кундис. Про маленького Дениса, якому 8 травня виповнилося 3 роки, жінка дізналася від свого друга, який товаришував із загиблим Романом. Сорочку майстриня вже передала імениннику.
Нагадаємо, 34-річний Роман Михайлишин з Гусятина Чортківського району загинув у боях з окупантом у травні 2022 року. Захисник тиждень не виходив на зв’язок з рідними, які його розшукували і до останнього вірили, що він живий. Але на жаль…
Потрібно підтримувати родини Героїв
У такий важкий час ми повинні підтримувати та допомагати сім’ям Героїв, вважає вишивальниця Ольга Кундис. Відтак вона й вирішила створити сорочку для сина захисника, який поліг, захищаючи кожного з нас.
Скоро минає рік, як загинув Роман, і я дізналася, що у його сина у травні день народження. Вирішила розділити з ними цей біль від втрати і зробити щось приємне у такий важкий для його родини час. Я розумію, що втрату ми нічим не компенсуємо, але бодай якось підтримаємо, - розповіла Терену Ольга Кундис.
Сорочка для хлопчика була вишита лляними нитками за взірцем борщівської вишиванки з оздобленням бісером і декоративними швами. Вишивкою жінка займається ще з дитинства. Починала із вишиття картин, а близько 10 років тому вирішила зайнятися одягом, оскільки хотіла відроджувати давні традиції на полотні.
В дитинстві я не мала ще уявлення, що таке регіональна вишивка, тому вишивала хрестиком подушки, рушники. А вже з 2014 року почала більше цікавитися та вивчати техніки вишиття сорочок і зараз максимально стараюся кожну відобразити у своїх роботах, - каже вишивальниця.
Відроджує старовинні техніки
Мотивувало пані Ольгу вишивати одяг те, що у її сім’ї ні в кого не було вишиванок. І це дало поштовх створити особливі сорочки усім. Машинна вишивка жінці не до вподоби, адже вважає, що сорочка створена вручну несе в собі більше змісту та духовності.
Дуже люблю вишивати для конкретної людини, адже тоді підбираюю кольори, техніку, тканину, матеріали під її характер та захоплення. Вишита своїми руками сорочка для мене є живою, тому що маючи перед очима образ людини, під який і створюється вишиванка, ти вкладаєш частинку душі та любові у свій витвір, - каже вишивальниця.
Ольга Кундис найбільш любить вишивати візерунки із музейних експонатів і звісно додає щось своє. Використовуючи сучасні нитки та матеріали, майстриня намагається зберегти ефект старовини на сорочках.
Я зараз стараюся вишивати якомога більше сорочок по старовинних техніках і цим самим відроджувати нашу українську культуру та передати її для наступних поколінь, - розповідає майстриня.
Зараз жінка працює над створенням власної колекції вишиванок з використанням різних технік з різних регіонів. На цей момент колекція вже налічує близько 42 сорочок.
Багато з цих сорочок я роздарувала родичам, але удома маю приблизно 17 сорочок. Я розумію, що варіантів вишиванок є дуже багато, але хочеться якнайбільше спробувати вишити для своєї колекції, - каже жінка.
Ольга Кундис планує і надалі по можливості вишивати сорочки для дітей, батьки яких віддали життя за Україну.
Фото Ольги Кундис