Міські городи і сади. А чому б і ні? (Агро-новини)
Громадська організація «Місцева економіка» (Мекономіка) пропонує віддати киянам землі, що не використовуються, аби ті могли створити городи та сади. Про це повідомила прес-служба Мекономіки.
«У Києві багато землі не використовується. Зокрема, закинуті майданчики, земля за огорожами, парканами, під арештами. В той же час, є зацікавлені городяни, які хочуть отримати доступ до землі та використовувати її», — повідомили в організації.
Представники організації шукають людей, які хотіли б щось вирощувати неподалік від свого дому.
«Ми вважаємо, що у багатьох районах Києва можуть існувати міські городи і сади. І шукаємо людей, які готові підтримати цю практику районах свого міста, біля власних домівок», — кажуть у «Місцевій економіці».
Створення міських ферм дуже популярне на Заході. Так, в Торонто змінюють місцеве законодавство і віддають незайняті ділянки під городи, а в США брат Ілона Маска вже оснастив більш як 300 шкіл мініфермами та просуває проект Square Roots — вирощування овочів у вантажних контейнерах.
В Україні дедалі більше жителів міст використовують свої балкони та домівки для вирощування зелені та овочів, а бізнес компанії облаштовують в офісах мікроферми.
Міське фермерство в Києві практикують на майданчиках Kyiv Farm в Освітній станції 31В1 та Ботсаді Фоміна, створених «Місцевою економікою». Вирощують агрокультури також в Cамосаді на Подолі і Сквері Небесної Сотні.
Попит на тепличні культури в Україні зросте у 5 разів — експерти
Вирощування овочів у закритому ґрунті має значні перспективи. Об’єми споживання тепличних культур в Україні в наступні п’ять років виростуть у 3-5 разів. Про це повідомляють експерти Pro-Consulting.
За словами фахівців, господарства, що вирощують культури в закритому ґрунті проходять певний відбір. Ті, що використовують застарілі технології закриваються. Натомість з’являються нові сучасні підприємства.
Традиційно в Україні в теплицях найбільше вирощують огірки та помідори, які складають 50 % і 44 % відповідно. Салати, зелень та інші культури становлять всього 6 %.
Фахівці компанії Pro-Consulting розробили проект тепличного господарства. Відповідно до проекту, на 3 га площ буде вирощуватися зелень (петрушка, кріп, салат латук, кінза та базилік) і ще на 3 га — томати та огірки. Найбільший прибуток таке господарство отримає від вирощування кропу (21,3 %), на другому місці — огірки (21,1 %), на третьому — помідори (18,3 %).
Реалізація такого проекту обійдеться в €5,37 млн. Основна частина коштів (82,4 %) призначена для облаштування теплиць, а 10,8 % будуть витрачені на матеріали та обладнання.
За підрахунками експертів, загальний річний об’єм продажів складе €4,8 млн. Рентабельність буде на рівні 35,1 %.
Аргарні розписки на Рівненщині стимулюватимуть обробіток нових земель
Рівненська область долучилася до переліку областей, у яких почали діяти аграрні розписки. В аграрний сектор області торік із держбюджету було спрямовано 15 млн. грн. У вигляді інвестицій зайшло ще 740 млн. грн., повідомляє Національний прес-клуб «Українська перспектива».
В Рівненській ОДА зазначають, що в області невикористаними залишаються ще близько 40 тис. га. Для того, щоби запустити їх в обробіток, знадобляться додаткові кошти. Тому аграрні розписки можуть посприяти залученню цих земель в активну роботу.
«У нас позитивна динаміка приросту сільськогосподарської продукції. Щороку підвищується врожайність культур. Аграрні розписки спрямовані на підтримку малого й середнього сільгоспвиробника дозволяють йому на привабливих умовах залучити додатковий ресурс у свій бізнес», — наголосив заступник голови Рівненської ОДА Ігор Тимошенко.
У IFC «Аграрні розписки в Україні» наголошують, що новий інструмент фінансування не замінить наявні види кредитування, а покликаний розширити та урізноманітнити кредитування, що вже використовується. Можливості для цього є, бо аграрні розписки передбачають надання позик, як матеріально-технічними ресурсами, так і коштами. У цьому полягає одна з їхніх особливостей. Сільгоспвиробники самі вибиратимуть, яка з цих форм є для них зручнішою.