Молоді серед тернополян стане менше через новий закон?

Новий законопроект, який Верховна рада прийняла у першому читанні, змінює молодіжну політику. Якщо він пройде у другому читанні, то набере чинності вже з 1 січня 2021 року, а деякі інші діючі закони щодо питання молоді  втратять чинність. Одним із найдискусійніших норм законопроекту є зниження «молодіжного віку» з 35 до 29 років, зазначає голова правління ГО «Спілка Молодіжного Самоврядування» у Тернополі  Ігор Процик.

‒ Щодо зниження офіційного віку молоді з 35 до 29 років, то це призведе  до звуження кола людей, на яких поширюються пільги. Наприклад, отримання пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти та право бути членом молодіжних громадських об’єднань, ‒ зазначив Ігор Процик. – Зокрема, у висновку ГНЕУ зазначається , що Всесвітня організація охорони здоров’я офіційно переглянула вікові норми. Так, відповідно до вікової класифікації ВООЗ молодий вік тепер починається у 25, а закінчується у 44 і тільки тоді починається середній вік. Варто також зазначити, що 25-35 років – це час, коли люди активно створюють сім’ї і мають потребу в отриманні житла.

Також інші нововведення закону проаналізували у ГО «Спілка Молодіжного Самоврядування»:

- вперше на законодавчому рівні пропонується визначити  значення таких термінів як «грант», «молодіжна політика», «дитяче громадське об’єднання», «молодіжна інфраструктура», «молодіжна робота», «молодіжне громадське об’єднання», «молодіжний працівник», «молодіжний простір», «молодіжний центр», «неформальне молодіжне об’єднання», «проект» та «суб’єкти молодіжної роботи»;

- молодіжні ради та радники з питань молоді. В даному проекті Закону чітко прописано принцип формування, повноваження та звітності молодіжних рад, а також можливість запровадження радників з питань молоді при центральних та місцевих органах виконавчої влади, органів місцевого самоврядування  як механізми та інструменти участі молоді у формуванні та реалізації молодіжної політики;

- суб’єктами молодіжної роботи в законопроекті  визначено - молодих осіб, молодіжні працівники, молодіжні центри, молодіжні та дитячі громадські об’єднання, благодійні організації, молодіжні ради, радники з питань молоді,  органи (організації) учнівського та студентського самоврядування,  неформальні молодіжні об’єднання;

- національна рада з питань молоді. Законопроектом передбачено створення Національної ради з питань молоді як  консультативно-дорадчого органу, який утворюється при Кабінеті Міністрів України, принцип формування його складу та повноваження. Зокрема, передбачено, що Національну раду з питань молоді очолює Прем’єр-міністр України, термін повноважень Нацради з питань молоді – 2 роки;

- вводиться поняття ‒ Національна молодіжна стратегія, яка є загальним недеталізованим нормативно-правовим актом, що визначає довгострокові пріоритетні напрями та завдання молодіжної політики, спрямовані на створення умов для розвитку та самореалізації молоді;

- український молодіжний фонд. Передбачається створення  Українського молодіжного фонду (УМФ), який має бути державною установою ‒ юридичною особою публічного права, уповноваженою Кабінетом Міністрів України здійснювати підтримку проектів у сфері молодіжної політики;

- у законопроекті зазначається, що УМФ  буде підпорядковуватися, буде підзвітним та підконтрольним «профільному» міністерству. Основним видом діяльності УМФ буде діяльність, пов’язана з підтримкою реалізації проектів. Фонд самостійно буде визначати проекти, яким надається підтримка в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Одним із завдань УМФ буде якраз надання  юридичним особам, фізичним особам-підприємцям, грантів та стипендій фізичним особам;

- український молодіжний фонд, згідно тексту законопроекту,  буде мати право утворювати територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Органами управління Фонду будуть наглядова рада, опікунська рада і дирекція. Конкурсний відбір проектів, реалізація яких здійснюватиметься за рахунок коштів УМФ, будуть проводити експерти, які групуватимуться в експертні ради по напрямках. Персональний склад експертних рад Фонду буде формуватися за результатами конкурсу з добору експертів;

- молодіжні працівники. В законопроекті визначено, що метою діяльності молодіжних працівників  є реалізація молодіжної політики та створення умов для всебічної самореалізації молоді в різних сферах суспільного життя, розкриття її потенціалу, захист інтересів та прав молоді;

- мережа молодіжних центрів, їх форма власності та об’єднання. Зокрема, мережа молодіжних центрів має складатись з  молодіжного центру загальнодержавного рівня  (Всеукраїнський молодіжний центр),  який згідно законопроекту буде державною установою,  республіканського Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських молодіжних центрів (регіональні молодіжні центри), які мають стати бюджетними установами, та  міських, районних, районних у містах, селищних, сільських молодіжних центрів (місцеві молодіжні центри),  які будуть установами, що утворюються органами місцевого самоврядування і належать до сфери їх управління;

- місцеві молодіжні центри можуть бути засновані на засадах державно-приватного партнерства (корпоративний центр). Засновниками місцевих молодіжних центрів також можуть бути інші фізичні або юридичні особи;

- місцеві молодіжні центри можуть утворювати об’єднання з іншими місцевими молодіжними центрами з метою розподілу функцій та оптимізації використання матеріальних, людських і фінансових ресурсів;

- національний знак якості для молодіжних центрів. В законопроекті передбачено, що молодіжним центрам, що відповідають критеріям якості, затвердженим «профільним» міністерством, присвоюється національний знак якості;

- молодіжні простори. Законопроект передбачає створення молодіжних просторів органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, закладами освіти, культури, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту, підприємствами, установи та організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування. Порядок функціонування таких молодіжних просторів визначається власником (балансоутримувачем, розпорядником) будівель, споруд, інших приміщень чи земельних ділянок, на базі яких організували молодіжний простір;

- дитячі (з 6 до 18років) та молодіжні (від 14 до 29 років) громадські об’єднання.  В законопроекті передбачено,  що  дитяче та молодіжне громадське об’єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка, а також  членами (учасниками) молодіжних громадських організацій можуть бути особи віком від 14 до 29 років, а членами (учасниками) дитячих громадських організацій можуть бути особи віком від 6 до 18 років;

- молодіжні та дитячі ГО будуть мати виключне право на отримання грантів на розвиток матеріально-технічної бази (інституційну підтримку) та переважне, але не виключне право на отримання грантів на реалізацію проектів. Ще одним нововведенням є те, що молодіжні та дитячі ГО будуть звільнені від плати за державну реєстрацію та збору за реєстрацію їхньої символіки;

- індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для фізичних осіб-підприємців з числа молоді. Зокрема в проекті Закону передбачено, що органи місцевого самоврядування можуть встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для фізичних осіб - підприємців з числа молоді та підприємств, пільгові ставки податку на прибуток для підприємств, у яких понад 40 відсотків загальної чисельності працівників, працюючих на умовах повної зайнятості, становить молодь;

- житло для молоді: в гуртожитку,  розширення обсягів будівництва, надання в оренду житла, житлово-накопичувальні депозитні рахунки, довгострокові державні кредити, цільові адресні субсидії та кредити. Згідно тексту даного законопроекту передбачено, що  органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України будуть розробляти і забезпечувати виконання державних цільових та місцевих програм створення сприятливих житлово-побутових умов для молоді, яка проживає в гуртожитках;  розробляти фінансово-кредитні механізми забезпечення економічної доступності житла для молодих сімей та молодих громадян, в тому числі щодо фінансування будівництва житла для молодих сімей через застосування спеціальних житлово-накопичувальних депозитних рахунків у комерційних банках, надання довгострокових державних кредитів і цільових адресних субсидій та кредитів за рахунок інших джерел фінансування на будівництво (реконструкцію) і придбання житла  тощо.

У перехідних та прикінцевих положеннях передбачено, що визнати такими, що втрачають чинність такі закони як Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» та «Про молодіжні та дитячі громадські організації», а також вносяться зміни до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про позашкільну освіту», «Про культуру», «Про громадські об'єднання», «Про зайнятість населення», «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», «Про оренду державного та комунального майна», а Кабінету міністрів України доручено надати пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом, а також міністерствам привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

‒ Виходячи із аналізу законопроекту №3718  «Про основні засади молодіжної політики», бачимо, що автори даного законопроекту намагаються звести діючі «молодіжні» закони  в один, взявши з них ті речі, які є ще актуальними і додавши нововведення, частина із яких вже існує  і без законодавчого врегулювання, ‒ додає Ігор Процик. – Зокрема, це діяльність молодіжних рад, молодіжних працівників, тощо.  Також варто зазначити, що  текст даного законопроекту вже неодноразово і не один рік  обговорювався на різноманітних молодіжних форумах, конференціях. Для того, щоб даний  законопроект запрацював «на повну», потрібні значні бюджетні витрати, зокрема, на надання довгострокових кредитів на навчання,  вирішення житлових питань, тощо.

Фото з допису

ТернопільмолодьТеренаналіззакон «Про основні засади молодіжної політики»зниження молодіжного віку