«Ми не заробітчани, експати нам більше личить» – тернополянин розповів ВВС про 25 років життя в Ірландії (фото)
Зараз тернополянин задоволений своїм рішенням, він має власну транспортну компанію.– Там було м'якіше законодавство і більше шансів отримати громадянство, – розповів Михайло ВВС. Цим знання про країну і обмежувалися. Я тоді про Ірландію взагалі нічого не знав.
Серед мінусів життя в Ірландії називає лише місцеву медицину, коли доводиться місяцями чекати прийому в спеціалізованих лікарів.– Водійські умови, звісно, абсолютно різні. Найголовніше – це скільки часу людина проводить за кермом, бо втомлений водій – то біда. Так, є складність для власників бізнесу, бо треба встановлювати тахометри. Але відпочинок водіїв – є в тому сенс, – зазначає Михайло.
В інтерв’ю Михайло Баскін зізнався, що непросто було на чужині ростити дітей. Зараз вони бачать своє майбутнє в Ірландії.– Початкова медицина в Ірландії – це жах. Звісно, коли потрапляєш після сімейних лікарів до спеціалістів, є сильні лікарі. Бо якщо ви дожили до моменту, що на вас подивився не сімейний лікар, а спеціалісти, то вони починають хапатися за голову. І навіть можуть покласти до лікарні, якщо є куди, бо лікарні як були переповнені до Covid-19, так і лишилися, – каже тернополянин.
Ірландію діти сприймають як свою батьківщину.– В Ірландії виросли діти Михайла та Любові. 23-річний син Сергій є спеціалістом з IT і працює в компанії TikTok, яка цього року збирається відкрити в Дубліні офіс на кілька тисяч працівників, старша донька Анастасія вивчає соціологію в університеті, а молодша Софія-Марія навчається в школі, – пише ВВС.
_118453557_13419232_1116126281785623_8875804812227456073_n
Він розповів, що ірландські українці намагаються підтримувати зв'язки з батьківщиною. Беруть участь у волонтерському русі, намагаються познайомити ірландців з українською історією. Навесні 2014 року михайло заснував інформаційний портал «Ірландська хата», який наразі має понад 2000 підписників у Facebook. Фото надано Михайлом Баскіним для ВВС– Звісно, вони розмовляють українською мовою. Але я думаю, вони себе бачать ірландцями, для них це дім. Можливо, в них не зовсім ірландські батьки і немає стільки розмов про регбі в родині. Але вони виросли тут і багато їхніх друзів вважають себе ірландцями незалежно від кольору шкіри, – пояснює Михайло.