Мистецтво в центрі Тернополя. Чого чекати від «Na пошті»
Незабаром у Тернопіль повернеться середовище для представлення сучасного мистецтва й місце для авангардної творчості.
Повноцінне відкриття артпростору «Na пошті» планують після локдауну — в лютому. А поки — 19 грудня, на Миколая, відбудеться тестова подія — зимовий ярмарок. На ньому продукцію представлять місцеві виробники, ремісники та кулінари. Мистецькою складовою заходу буде музичний супровід від тернопільських артистів: Omodada (Лесик Драчук), Hopta (Зорян Безкоровайний), Kodi, Linnvoid, Dr. Ubilov, Dj Bodhy, Dj Ausweis Controller — усі вони погодилися виступити безкоштовно. Відвідати ярмарок можна буде з 12 до 22 години. Вхід вільний.
Із кураторкою мистецького простору «Na пошті» Марічкою Юрчак поговорили про проєкт, що від нього чекати, а також не оминули теми тернопільського культурного середовища та його, сказати б, інертності.
— Мені сподобалась концепція назви «Na пошті» як нового топосу міста, штибу як «біля Молока», такого ненав'язливого мистецького вживлення. Розкажи про концепцію місця: на яке мистецтво робитимете наголос; яких митців добиратимете?
— Нашій команді теж сподобалася ця назва й ми хочемо стати поштою, яка постачає позитивні емоції та хороші новини. Одна з них — у Тернополі відродить діяльність галерея сучасного мистецтва «Бункермуз». Саме у підвалі пошти. Це приміщення раніше не використовували, тому нам треба трохи часу та ресурсів, аби його освоїти. Але його масштаби надихають!
— Як сформулювали місію артпростору?
— Наша мета — зробити культуру цінністю для тернополян. За цією цінністю, маю надію, гості приходитимуть до нас.
«Na пошті» діятиме концертний майданчик, галерея та багатофункціональний простір, який трансформуватимемо під потреби — в лекційну залу, театр, кінотеатр чи майстерню. Ми хочемо створити умови для проявлення та реалізації тернопільської молоді — через ярмарки мистецтва та open call`и; а, крім того, знайомити тернополян із найкращими українськими митцями. Кураторський відбір буде суб’єктивним — хочемо показувати митців, які також цікаві нам як особистості. І загалом плануємо акцентувати на діалозі глядача та художника, провадитимемо широку освітню програму. Як мені здається, одна із проблем незацікавленості тернополян у сучасному мистецтві — саме через нерозуміння.
— Чому вирішили поєднати мистецтво та гастрономію?
— Цього разу якраз не поєднуватимемо мистецтво та гастрономію. Перший поверх пошти — те грандіозне фоє з мозаїкою 70-х років — буде простором кулінарних експериментів, де розміститься фудкорт і ринок локальних продуктів. А підвал — ареал культури та мистецтва.
— З яких мистецьких проєктів плануєте стартувати?
— Перші, кого хочемо запросити — мистецький проєкт «Розділові» з інсталяцією Олі Михайлюк Remember Nothing. Вона не лише наша добра подруга, нам імпонує її підхід — цей проєкт базується на відновлюваній енергетиці. Екофрендлі тематика нам близька і в майбутньому наш простір перейде на безвідходне виробництво із перероблюванням матеріалів.
— Марічко, якби запитати — читай таки запитую — у чому особливість тернопільського мистецтва (не в плані його творців, а в плані того, як його сприймають люде), то що б ти відповіла? Бо ж у сусідніх Львові та Франківську працює значно більше мистецьких — державних і недержавних інституцій.
— Перше — це відсутність традиції.
Коли у регіоні діють мистецькі інституції, навчальні заклади, то вони готують митців. Тернопільським культурним закладам трохи більше півстоліття. Це короткий час, аби підготувати авторів. Не я перша, хто говорить про те, що візуальне середовище формує смаки та надихає творити. Коментувати візуальне середовище Тернополя не буду. І, останній момент, це консервативність суспільства, що проявляється у його звичках і навіть електоральних преференціях. Це можна пояснити: левова частка тернополян — вихідці із сільської місцевості, для яких консервативність була засобом виживання і збереження. Місто функціонує по-іншому — без інновації, без різноманіття немає урбаністичного розвитку.
Мистецтво є засобом, що плекає толерантність, розширює горизонти бачення. Тому ми маємо надію нашим артпростором розбавити консервативність і повпливати на світогляд містян.
Анна Золотнюк
Фото авторки