Митець пояснив тернополянам, чому привіз картини з пластиком (фото)

Композиції у різних кольорових гамах, які складаються із… пластикових відходів, представив тернополянам у галереї «Бункермуз» митець із Чернівців Андрій Пілат. Його експозиція під назвою «Виставка номер три» відкрита для перегляду.

Про свою творчість митець розповів під час презентації проекту, йдеться на сторінці Bunkermuz gallery.

Пошук

- На даному етапі я в пошуках чіткої відповіді, для чого це роблю і яка взагалі ідея або так званий «концепт» творчості. Для мене це експеримент і пошук нових матеріалів у мистецтві.

Матеріали

- Пластик і поліетилен. Уже два роки я збираю пластикові відходи на сміттєзвалищах і вулицях:

HDPE2 - пластик високого тиску;

LDPE4 - пластик низького тиску.

Чому саме пластик?

- Спонтанність. У роботі з полімерами я зіткнувся з тим, що вони не підвладні повному контролю під час термообробки. А вона є основною технікою виконання.

Колір

- Багата кольорова гама.

Доступність

- Проблем із пошуком матеріалів немає. Виходиш на вулицю, береш з собою великий мішок і збираєш на околицях усе, що знайдеш. Проте, ця доступність у жодному разі не дешевить матеріали. Адже тут є інша валюта - час. На пошуки матеріалів для однієї роботи потрібно від тижня до двох місяців.

Ресайклінг та екосвідомість

- Зараз попрошу максимально задіяти уяву та почуття гумору. Я наведу аналогію з церквою. У головних ролях: «Церква – пункт прийому вторинної сировини; Мирянин – середньостатистичний споживач; Гріхи – пластик, скло, метал, папір. Уявіть собі, що у вашому місті є прийомний пункт вторсировини. І ви – середньостатистичний громадянин, який в день залишає 500-750 грамів пластикових відходів, не говорячи про скло, метал і папір. Раз у тиждень (це в кращому випадку) ви йдете в пункт прийому та здаєте те, що спожили. За це отримуєте матеріальну (гроші) та ментальну (ярлик екосвідомий) винагороду та зі спокійною душею знову прямуєте в магазин за новими покупками. З кожною покупкою товару виробник виготовлятиме більше продукції. Банально — «попит-збут». Але ми ж знаємо, що є місце, де можна здати свої гріхи. Що трапляється з пластиком? У пунктах прийому він потрапляє на оптові бази, де його перепродають компаніям-виробникам або фабрикам з виробництва вторинної продукції. Це замкнуте коло. І всі в плюсі. На мою думку, це сліпа віра в спасіння нашої планети, вирішення екологічної кризи та покращення своєї свідомості.

Про серію робіт

- Я повністю віддався несвідомому, оскільки сам перебуваю в такому стані останнім часом. Словами його не передати.

Фото Bunkermuz gallery.