На Кременеччині відбудеться святкування на честь Почаївської ікони Божої Матері

5 серпня  у Свято-Юріївському монастирі на Вірлі відбудеться урочисте богослужіння з нагоди свята Почаївської ікони Божої Матері.

- Очолить літургію владика Нестор із запрошеними архієреями та численним духовенством, - розповів настоятель Собору Преображення Господнього в м. Кременець  Володимир Буграк.

Початок літургії 0 10.00 годині.

Записку на молитву в монастирі можна подати, скориставшись посиланням тут.

Чудотворний образ  Богородиці «Почаївська» – один із найбільш відомих і поважаних в Україні. Історія його на Волині починається з 1559 року. Як вважає частина дослідників, митрополит Неофіт (можливо, грек, згодом Вселенських патріарх; за іншими джерелами – болгарин), подорожуючи Волинню, спинився на хуторі Орля (нині Вірля на Крем’янеччині). В подяку за гостинність, яку надала йому в своєму маєтку Анна Гойська (руська православна шляхтянка татарського походження), до володінь якої належав і Почаїв, благословив її іконою Пресвятої Богородиці, намальованою в строго візантійському стилі. Очевидно, це була сімейна реліквія, яка, можливо, належала роду самого владики Неофіта.

Багато років святиня перебувала в каплиці тієї садиби. Згодом помітили, що від неї сходить чудесне сяйво, за молитвами біля неї відбувалися чудесні зцілення. Коли ж в 1597 році прозрів сліпий від народження Филип Козинський, рідний брат Гойської, Анна закликала ченців відслужити молебень. Святиню перенесли на Почаївську гору на вічне зберігання монахам. З того часу ікону стали називати Почаївською. До 1664 року чудеса після молитви перед нею не записувались. Однак чутки про такі події швидко розносилися. До Почаївського образа Божої Матері почали приходити паломники.

Улітку 1675 року полки татар підійшли до Почаєва, обступивши обитель. Слабка монастирська огорожа, нечисленні охоронці не становили серйозного захисту.

Намісник обителі ігумен Йосиф (Добромирський) із братією і мирянами почали молитися перед чудотворним образом Божої Матері, просити захисту і заступництва небесних сил. Уранці, зі сходом сонця, татари зібрались на останню нараду перед штурмом. Ігумен звелів співати акафіст Божої Матері. Після слів «Взбранной Воєводі» над обителлю з’явилася видіння: Діва з ангелами, що тримають оголені мечі, та преподобний Іов, що, вклоняючись Їй, просить урятувати монастир.

Татари сприйняли небесне воїнство за примару і стали стріляти в Пресвяту Богородицю, але стріли поверталися до них. Жах охопив нападників. У паніці вони вбивали один одного. Захисники монастиря взяли багатьох у полон. Деякі полонені згодом прийняли православну віру і залишилися в обителі назавжди.

Щось чудесне було і в наверненні графа Миколи Потоцького, про жорстокість та неврівноваженість якого ходили легенди. 1773 р. завдяки його зусиллям відбулась урочиста коронація Почаївської ікони Божої Матері (формальне канонічне визнання її чудодійною). На той час монастир був уніатським, і така дія Католицької церкви відображала найвище вшанування святині. У 1866 р. ікону оздобили новою золотою ризою, прикрашеною дорогоцінним камінням.

Нині святиня знаходиться в Успенському соборі Почаївської лаври. Щодня о п’ятій ранку служиться всенічна. Опісля чудотворний образ повільно опускається і зупиняється на рівні людини для вшанування. Чудесні зцілення біля ікони незліченні, лише зафіксованих – багато сотень.

Молитва перед образом укріплювала віру багатьох подвижників новітнього часу, серед яких і святий Амфілохій Почаївський.