На Тернопільщині досліджують навернення до християнства (фото)

Зустріч християнства та дохристиянських вірувань на Тернопільщині – це одна з тем досліджень нового краєзнавчо-журналіського проекту. Про монастир, який зіграв одну з ключових ролей у наверненні до християнства регіону, а також про врятований від комунізму барельєф Ченстоховської Божої Матері, розповідає у Facebook Avis Wind.

-  З 1 серпня розпочався проект краєзнавчо-журналістських досліджень під робочою назвою «Невідома земля – Тернопільщина». Так чи інакше, триває робота над однією з тем (частин) проекту. Скажу приблизно: зустріч християнства з дохристиянськими віруваннями на річці Збруч. Тут уже «пройдено» десь до половини тексту, а зібраний матеріал досить об'ємний. Близько 5 годин звукозаписів розмов з науковцями, знавцями дохристиянських віровчень наших предків, рідновірами. Десятки писемних джерел: роботи польських краєзнавців, слов'янські літописи, дослідження відомих археологів. А також легенди, перекази, містерія і містифікація, які поширені над рікою Збруч, над вершинами Медоборів. Князь Володимир хрестив Київську Русь у Дніпрі. Можливо й помилковим буде твердження, що наш Тернопільський край хрещений у водах Збруча. Одну з ключових ролей у наверненні до християнства центру язичницької культури, який знаходиться на теренах Тернопільщини, мабуть зіграв монастир*, що по лівий берег ріки єднання. Монастир збудували десь півтисячі років тому в селі Слобідка Сатанівська. Такого села від 1997 року документально вже нема. 24 квітня того року Хмельницька обласна рада своїм рішенням виключила Сатанівську Слобідку з облікових даних. Правда, на сучасних топографічних картах великого масштабу село ще позначають з поміткою «нежитлове».

Він подає уривки з тексту про монастир:

 [...] В історичному нарисі, який можна придбати у храмі, написано, що на зламі язичницької віри печери, з яких виріс монастир, заселив чернець з гори Афону в 839 році. Вважається, що він був учнем святих Кирила і Мефодія і поселився в центрі язичницької культури [...]

[...] Цікаво, що коли у 1963 році місцева влада шукала людей, які б зірвали куполи та хрести з монастиря, бажаючих так і не знайшлося. Згодом знайшли двох чоловіків з іншої місцевості. Роботу вони виконували вправно, але обидва закінчили життя трагічно та загадково. Перший з них впав та забився на смерть вже наступного дня, іншому ж трохи пізніше відірвало обидві руки… Збіг? Навряд чи… [...]

Також користувач публікує барельєф Ченстоховської Божої Матері.

- Врятований від комунізму барельєф Ченстоховської Божої Матері, якому може бути кілька століть і він є копією справжньої ікони Ченстоховської Божої Матері, - продовжує він. - Згідно з переказом, ікона Ченстоховської Божої Матері належить до тих, що писані євангелістом Лукою на дошках від столів. Появу ікони, визнаної за чудотворну, на руських землях джерела фіксують під другою половиною XII століття. В другій половині ХІІІ ст. король Русі Лев Данилович (1228—1301), син короля Данила, привіз її до міста Белза і з великою честю помістив в Белзькому замку під опікою православного духовенства.

20626739_725852984283565_9069944918402740563_o

Фото з допису у Facebook