На Тернопільщині містечко із дивовижним замком «постарішало» на одне десятиліття (фоторепортаж)
Нову літописну згадку про містечко Скалат із середньовічним замком віднайшов в польських архівах історик, знаний дослідник минулого Тернопільщини Руслан Підставка. Виявляється, Скалат, за новими даними, на 10 років «старіший» від офіційної дати заснування міста.
- Сім років тому Скалат Підволочиського району урочисто відзначив 500-річчя першої, відомої на той час писемної згадки про цей населений пункт. Цікаво, що згадки про саме містечко датуються у різних джерелах по-різному, - каже Руслан Підставка.
Так, за його словами, видання «Історія міст і сіл Української РСР. Тернопільська область», без посилання на джерело, подає дату заснування Скалата як 1569 рік. Інші дані наводить «Энциклопедический словарь» Брокгауза і Єфрон, ще інші - «Український радянський енциклопедичний словник», «Географічна енциклопедія України», довідники «Міста України» та «Містечка України», «Енциклопедія історії України».
- За різними даними перші згадки про Скалат датуються 1564 або 1569 роками. Як я вже казав, у 2013-му році відбулося святкування 500-річчя Скалата на основі документу з «Matricularum Regni Poloniae Summaria …», де під 1513 роком серед інших населених пунктів нинішньої території Тернопільщини згадується і Скалат, який був тоді у володінні Станіслава Лошнівського.
І ось нещодавно у тому ж таки «Matricularum Regni», мені вдалося виявити інший документ, що стосується Скалата. Виявляється, що місто «старіше» від попередньої дати рівно на 10 років!
Так, у документі за № 766 від 15 травня 1503 року згадуються «укріплення Скалата», які були надані королем Миколаю Жолкевському, хорунжому Холмському, з селами на «дідичному праві» 12 квітня 1503 року у Вільно. Додам, що «Matricularum Regni» – це перелік документів із 1492 року до середини 16 ст., вписаних до Коронної Метрики.
- Це – своєрідна номенклатура архівних справ. Тобто, віднайдений документ, фактично - свідоцтво про народження Скалата, про яке досі не було відомо, - розповів історик, дослідник минулого Тернопільщини Руслан Підставка.
Щодо самих укріплень у місті, про який згадується у документі, то очевидно, за словами історика, йдеться про фортифікаційні споруди, що передували побудові у 1630 році Скалатського замку. Сама ж споруда зведена досить незвично – навколо забудова, поруч заплава річки, де колись були суцільні болота.
- Штучна водойма та болотиста низовина значно підвищували оборонну здатність міста й замку. Все це складало єдиний, неповторний ландшафтний добре захищений комплекс. Місто тоді мало свою систему укріплень, яка утворювалась кількома рядами оборонних залів та ровів, органічно повторюючи особливості рельєфу та переплітаючись з укріпленнями замку. Аналогічне містобудівне утворення ринкової площі та замку, але більш досконало, застосовано у 1594 році у Жовкві і в 1558 році у місті Саббіонетта в Італії, - розповідає керівник Архітектурної майстерні, дослідник архітектурної минувшини Тернопілля Юрій Вербовецький.
За його словами, Скалатський замок належить до типу так званих «ранніх регулярних замків» із системою мурованих башт і високих стін.
- В основу структури башт та мурів, закладені правильні геометричні форми. Це, чотирикутне, наближене до квадрата подвір'я, п'ятигранні башти – «пунтони». І досі збереглися оборонні елементи – бійниці з допоміжними отворами, в які вставлялись опорні механізми під гармати, призначені для легкої артилерії. Між'ярусне перекриття башт було в основному дерев'яне, для покрівлі застосовувалися давні форми дерев'яного шатрового даху. З галереї у стінах прорізані бійниці вже для поширеної на той час ручної вогнепальної зброї. Така форма замку більш подібна до п'ятикутних замків Поділля, які будувались у більш ранній період – XV-XVI ст., - каже Юрій Вербовецький.
Він розповів, що замок у Скалаті - рідкісний зразок оборонного комплексу. Нині тут збережені чотири наріжні башти, невисокі фрагменти оборонних стін, що були між ними, залишки фундаментів та стін палацу.
Свого часу замок був магнатською резиденцією, але під час Визвольної війни 1648-1657 років зазнав руйнувань. У 1648 році його в облогу взяли загони Максима Кривоноса і здобули фортецю. Через три роки замком вдруге оволоділи війська Богдана Хмельницького. Значно пошкоджено було твердиню також під час турецько-татарських набігів останньої чверті 17 ст., особливо 1672 року.
А наприкінці ХVІІІ ст нова господарка замку, Марія Шиніонова відновлює фортифікаційну споруду, будує палацовий комплекс, який примикав безпосередньо до східної оборонної сторони.
З ХVІІІ ст. і до кінця 30-х років ХХ ст. замок використовувався як родовий маєток родини Водзіцьких. Та наступні війни, що прокотилися цією територією, завдали значних руйнувань фортифікаційній споруді у Скалаті.
Нині тут триває поступове відтворення цього неповторного замку Західної України.
Як каже генеральний директор Національного заповідника «Замки Тернопілля» Анатолій Маціпура, на базі замкових споруд створюється музейно-туристичний багатофункціональний заклад, який має повноцінно утримуватись за рахунок відвідувань туристів. .
У західній, пороховій башті вже діє експозиція вогнепальної фортечної зброї XV-XVII ст. У старих пивницях південної вежі облаштовують експозицію замкової в'язниці з муляжами середньовічних тортур, відкрито картинну галерею,
А на оборонних мурах прокладено пішохідні обхідні доріжки для огляду панорами замку та містечка. Замощена бруківкою центральна частина подвір'я вже дозволила ще до початку коронавірусної епідемії проводити тут тематичні фестивалі, «лицарські бої», «козацькі стрільби» та інші видовищні заходи.
У найближчі роки на існуючих фундаментах планують відбудувати двоповерховий палац XVII століття та одноповерхові господарські будівлі замку.
Також продовжуватиметься розчищення підземних лабіринтів, що ведуть у різні куточки Скалата, який відтепер, після нового «свідоцтва» про першу літописну згадку, виявлену істориком Русланом Підставкою, має на 10 років старішу «біографію», започатковану ще у 1503 році.
Фото автора