На Тернопільщині найбільші успіхи демонструють громади, які очолили креативні лідери
Реформа децентралізації стала стимулом для місцевих громад Тернопільщини наводити порядок на своїх територіях, а також вдаватися до нестандартних кроків, аби ставати заможнішими та створювати комфортні умови для жителів громади.
Про те, як в області продовжується процес об’єднання територіальних громад і які труднощі виникають в його ході, спілкуємося з заступником голови Тернопільської ОДА Олегом Валовим та експертом з питань реформування місцевого самоврядування, директором ГО «Інститут розвитку територій» Юрієм Ганущаком, пише Андрій Вацик на сайті УНІАН.
«Малим громадам дати собі раду складно»
– Тернопільщина із запуском реформи децентралізації була лідером в Україні за кількістю утворених об’єднаних територіальних громад. Яка ситуація зараз?
– О. В. Зараз ми вже не є лідером, бо окремі області провели весною вибори в ОТГ. Але 29 жовтня в нас також відбудуться вибори в 4 громадах, тоді на Тернопільщині буде 40 ОТГ. Наразі ще намагаємося переконати ЦВК провести вибори у Товстому, де цей процес відхилили. Маємо надію, що в грудні вибори відбудуться і там. Зараз в області є 36 діючих ОТГ чисельністю від 2,2 тис до найбільшої – Теребовлянської – 31 тис. осіб. Власне відповідно до своєї величини вони і працюють. Середні і більші ОТГ працюють краще, мають якісніші кадри, натомість малі громади відстають, їм складно дати собі раду.
– Скільки на Тернопільщині малих неспроможних ОТГ і чи є важелі, щоб схилити їх до подальшого об’єднання?
– О. В. У нас 12-13 малих громад. Але серед них є і перспективні. Скажімо Гримайлівська громада об’єднала лише два села, але в перспективному плані розвитку ми бачимо її економічно потужною. А от Чернихівська громада, яка розташована одразу біля райцентру Збараж, уже розширюватися не буде. В перспективі ми її не бачимо як одноосібну ОТГ, лише в складі Збаразької громади, як і Колодницьку, якій ми наразі допомагаємо як тільки можемо.
Сказати, що всі малі громади неспроможні, теж не можна. Наприклад, Великодедеркальска громада за економічними показниками показала себе досить непогано. Але прилегле до неї село Залужжя вирішило об’єднатися із Шумською ОТГ, що уже не дасть можливості розширятися Великодедеркальській громаді і перекриває її перспективи. Виглядає, що таки Шумська ОТГ на цій території залишиться однією і покриє собою весь Шумський район.
У Васильківецькій невеликій ОТГ, до якої входять 6 сільрад, інша проблема. На її території діяв агрохолдинг «Мрія», вони демонстрували на старті фантастичні показники. Та щойно холдинг розпався, громада зіткнулася з економічними проблемами.
Виникають проблеми й іншого плану. У Золотниківській громаді, яка трохи чисельніша і економічно потужна, об’єдналися суто села. І в них проблема з кадрами. Знайти досвідчену людину, яка б орієнтувалася в казначейських рахунках, платежах, вміла планувати бюджет, – їм складно, в них немає такої людини. А треба ще фахівців в галузі ЖКГ, інших сферах. Вони витрачають кошти на замовлення відповідних фахівців. Скажімо, фінансисти з Тернополя їздять в Лопушне і в Колодне, щоб виконати необхідні громаді роботи.
Натомість Теребовля, Шумськ чи смт Скалат – там значно легше, там є відповідні кадри, вони готують якісні проекти, в тому числі на міжнародні гранти.
– В чому проблема з виборами до Товстенської громади?
– О. В. Ми та Мінрегіонбуд вважаємо, що постанова ЦВК про скасування виборів у перспективній Товстенській громаді є хибною і протизаконною. У 2015 році погодження на входження в цю громаду дали всі села. Але новий сільський голова Свидової раптом вирішив скасувати рішення попередників. Хоча в законі чітко сказано, що скасовувати рішення, які матимуть юридичні наслідки, можна лише у суді. В суді дане рішення сесії сільради не скасоване.
Це якби комусь видали землю, людина виробила право власності, оформила всі документи, а потім через рік новий голова сільради раптом щось собі вирішив і рішенням сесії скасував попереднє рішення про видачу землі. Це нонсенс! Таке можна робити лише через суд.
Свидова двічі голосувала за входження в Товстенську ОТГ, облдержадміністрація це рішення погодила, потім пакет документів, в яких усюди фігурує село Свидова, відправили в Кабмін. Наразі ми в суді оскаржуємо дії Свидівської сільради і подали в ЦВК юридичне обґрунтування, чому вибори в Товстенській громаді таки повинні відбутися. Прикро, що люди, які міняються на місцях, гальмують процес. Зрозуміло, що це лише амбіції місцевих «князьків».
Водночас є ще чимало сільських голів, які не розуміють суті процесу і скільки виграють їхні села від об’єднання. Для таких голів на першому місці те, що в бюджеті села ще є якась копійка, яка дає їм можливість отримувати зарплату, нараховувати собі премії і придбати дві банки фарби на благоустрій.
«Визначальним є ентузіазм керівника та мисляча команда»
– Чи є якісь механізми контролю за ОТГ і керівниками місцевих громад?
– Ю. Г. Законом передбачає можливість зняття голови і розпуск ради. Ще треба певні зміни, щоб було зрозуміло, хто є ініціатором подання після фіксації порушення чи бездіяльності ради. Законопроект про порядок контролю вже розроблений, але Асоціація міст має до нього претензії, наразі ведемо з ними переговори. Бо громади отримали дуже великі повноваження, а от система відповідальності не відпрацьована.
В соціальній сфері чи галузі освіти є такий інститут як погодження призначення керівників. Бо має бути контроль за тим, чи все правильно робиться. Процедури контролю мають бути дуже ретельно виписані, адже корупція береться з того, що окремі норми можна трактувати по різному.
Коли саме все це буде законодавчо оформлено важко спрогнозувати. Наразі триває етап дозрівання. Це ж стосується і адміністративно-територіальної реформи. Десь вона йде швидше, десь – повільніше. Ми не можемо прискорювати цей процес, бо в Україні все, що нав’язується, не сприймається. Це ж стосується і малих громад. Вони повинні самі дійти до того, що самотужки їм буде складно і немає іншого виходу, як приєднатися до більшої громади.
– Які громади на Тернопільщині демонструють найкращі показники і завдяки чому їм вдається функціонувати краще за інших?
– Ю. Г. Лідерами є більші громади. Має щось в лісі здохнути, щоб малі громади, без ресурсів і якісних кадрів, показали високі показники. Скажімо, Шумську громаду знають всі донори, бо у них якісні проекти. Теребовлянська громада теж демонструє непогані успіхи.
– О. В. Кадри відіграють вирішальну роль. Теребовля економічно потужніша разів в 10 за Шумськ, тут сконцентровано багато фінансових структур, довкола – кар’єри, є залізнична гілка. У Шумську немає вагомої фінансової потужності. Але завдяки голові міста Володимиру Плетюку, який зібрав команду найкращих фахівців, вони стільки фінансів залучили у свою громаду, в тому числі і закордонних, що інші ОТГ їм можуть тільки позаздрити.
Аналогічно Байківці. Завод СЕ «Борднетце» забезпечує левову частку їхніх надходжень. Але громада розвивається не лише завдяки «Борднетце». Навпаки, вирішили диверсифікувати ризики. Вони провели інвентаризацію всіх земель. Збільшилися надходження, бо за землю уже почали платити всі. Завдяки цьому в 10 разів(!) зросла дохідна частина бюджету. Почали серйозно працювати над залученням бізнесу, бо підприємцям не особливо грає роль, мати підприємство на околиці Тернополя чи в Байківцях, що фактично одне і те саме. Тільки в Байківцях нижчі податкові ставки, вигідніші умови. Як результат – в бюджеті громади зросли надходження ПДФО.
- Ю. Г. Ці громади роблять такі речі, які згодом стають прикладом для інших. Визначальним є ентузіазм керівника та мізки, тобто команда мислячих професіоналів.
Водночас і в великих платників податків виникає відчуття рівності з керівником громади, бо він формує значну частину бюджету. В Волочиську один фермер виступив з ініціативою відремонтувати конкретну дорогу, тобто він вже контролює, на що витрачаються його податки і думає по те, щоб його податки використали максимально раціонально.
- О. В. Суть ОТГ – це не просто об’єднатися, отримати субвенцію, зробити дорогу і відремонтувати дитсадок. ОТГ має вирішувати комплекс питань, надання якісних медичних, освітніх, соціальних послуг. Скажімо, Байківці, отримавши медичну субвенцію і не маючи жодного медичного закладу на своїй території, почали думати, кому передати ці кошти: районній лікарні чи найближчій до села міській. І вони провели тендер. В результати добилися того, що жителі громади обслуговуються в лікарні позачергово, а також усі безкоштовно отримали від лікарні набір найнеобхідніших ліків та медпрепаратів.
– Скільки коштів отримали цьогоріч ОТГ області і які наймасштабніші проекти були за ці кошти реалізовано?
– О. В. ОТГ мають декілька фінансових ресурсів. Зокрема, субвенція на розвиток інфраструктури, вона в цьому році склала 115 млн грн. Крім того, з Державного фонду регіонального розвитку надійшло 105 млн грн, ще 80 млн грн залучено в рамках програми соціально-економічного розвитку. Є ще перевиконання бюджетів і допомога донорів.
За кошти німецького донора відкривають ЦНАП в Підволочиську. Аналогічно минулого року за кошти іноземних донорів відкрили ЦНАП у Шумську. В Почаєві зробили очисні споруди. Проводяться ремонти доріг, шкіл, навчальні заклади утеплюють, переводять на альтернативні види палива.
– Ю. Г. Люди швидко зрозуміли, що якщо хочеш економити, треба впроваджувати заходи з енергоефективності. Як тільки це зробили, громади починають продукувати більш масштабні проекти, які передбачають значно більше фінансування.
– О. В. Роблять містобудівну документацію, проводять інвентаризацію земель. Раніше в селах навіть не могли подумати, що колись таким займатимуться.
– Чи встигають громади освоювати виділені їм кошти?
– О. В. Фактично кошти не пропадають. Якщо десь не встигали, то це хіба погодні умови завадили, або підрядники не встигли виконати чи кошти надійшли запізно. Минулого року із 141 млн грн субвенції тільки 6 млн не встигли освоїти, кошти ФДРР використали на 97%. Зрозуміло, що потрібно використовувати всі надходження. Громади, які працюють ефективніше, повністю освоюють кошти й іноді просять додати ще, бо встигають втілити ще якийсь проект.
«Чотири райони замість трьох – приємлемо»
– Чимало розмов ведеться щодо зменшення районів на Тернопільщині? Скільки їх буде, які міста стануть центрами нових територіальних одиниць?
– Ю. Г. Відповідь на це питання випливає з конфігурації, яка формувалася протягом століть. Великі міста поставали на основі торгових шляхів. Для формування району має бути авторитет, який має знову впливу. Ми бачимо 3 райони з центрами у Тернополі, Кременці та Чорткові. Ще можливо буде четвертий довкола Бережан.
Хоча в майбутньому людина навіть може не знати, де центр району. Бо всі адміністративні послуги вона отримуватиме у своїй громаді.
– О. В. От створилася Зборівська ОТГ. І до неї приєдналися три села з Козівського району. Тобто стереотип про межі району ми вже ламаємо.
– Ю. Г. По Україні вже є 29 ОТГ, в які об’єдналися села з двох, а подекуди трьох районів.
– О. В. Або беремо питання влади. Зараз в громадах є відділи ЖКГ, освіти, інші, і немає сенсу цю функцію дублювати райдержадміністрацією.
– Ю. Г. Наразі РДА виконують функції, які перебрали на себе ОТГ. Але є функції РДА як органу державної влади, зокрема, координації діяльності територіальних органів, скажімо поліції. Однак ефективніше система буде працювати, якщо ця координація буде здійснюватиметься в рамках територіально більшого утворення, ніж теперішні райони. Ми шукаємо той рівень, де би функції державного контролю виконувалися найкраще.
Масштаби області завеликі, під час аналізу ми вирішили, що оптимальною є величина території госпітального округу, щоб було мінімум 150 тис. населення. Бо наразі кожна РДА має перелік функцій, а відповідно до них штат. При цьому є райони, в яких менше населення, але кількість чиновників все рівно та сама, бо вона залежить від кількості функцій. В таких РДА менше навантаження, отже вони менш ефективні. Мінімальна кількість населення, щоб оправдати діяльність такої інституції як РДА, – 150 тис. населення.
Наразі ми говоримо, що на Тернопільщині залишиться три або чотири райони. Потужності і перспективи у Бережанщини є, якщо облдержадміністрація запропонує варіант із 4-ма районами, то в Києві не буде якихось особливих аргументів, щоб цьому заперечити.