На Тернопільщині відзначають перенесення з Єдеси до Константинополя Нерукотворного Образа Ісуса Христа

Перенесення з Єдеси до Константинополя Нерукотворного Образа Господа нашого Ісуса Христа відбулося в 944 році.

Перекази свідчать, що за часів проповіді Спасителя в сирійському місті Єдесі правив Авгар. Він був вражений по всьому тілу проказою. Чутка про великі чудеса, творені Господом, поширилася по Сирії і дійшла до Авгаря, розповідає магістр богослів’я, викладач Рівненської духовної семінарії протоієрей Миколай Капітула.

Не бачачи Спасителя, Авгар увірував в Нього як в Сина Божого і написав листа з проханням прийти і зцілити його. З цим листом він послав до Палестини свого живописця Ананію, доручивши йому написати зображення Божественного Вчителя. Ананія прийшов до Єрусалиму, і побачив Господа, оточеного народом. Він не міг підійти до Нього через великий натовп людей, що слухали проповідь Спасителя. Тоді він став на високому камені і спробував здалеку написати образ Господа Ісуса Христа, але це йому ніяк не вдавалося.

Спаситель Сам покликав його, назвав по імені і передав для Авгаря короткий лист, в якому, похваливши віру правителя, обіцяв надіслати Свого учня для зцілення від прокази та настанови для спасіння. Потім Господь попросив принести воду і обрус (полотно, рушник). Він умив обличчя, витер його убрусом, і на ньому відбився Його Божественний Лик. Рушник і лист Спасителя Ананія приніс до Єдеси. З благоговінням прийняв Авгар святиню і отримав зцілення; лише мала частина слідів страшної хвороби залишалася на його обличчі до приходу обіцяного Господом учня. Ним був апостол від 70-ти святий Фадей, який благовістив Євангеліє і хрестив наверненого Авгаря і всіх жителів Єдеси. Написавши на Нерукотворному Образі слова «Христе Боже, кожен, сподіваючись на Тебе, не посоромиться», Авгар прикрасив його і встановив у ніші над міськими воротами.

Багато років жителі зберігали благочестивий звичай поклонятися Нерукотворному Образу, коли проходили через ворота. Але один з правнуків Авгара, що правив Єдесою, впав у ідолопоклонство. Він вирішив зняти Образ з міської стіни. Господь наказав у видінні Єдеському єпископу приховати Його зображення. Єпископ, прийшовши вночі зі своїм кліром, запалив перед ним лампаду і заклав глиняною дошкою і цеглою. Минуло багато років, і жителі забули про святиню. Але ось, коли у 545 році перський цар Хозрой I обложив Єдесу і становище міста здавалося безнадійним, єпископу Евлавію з'явилася Пресвята Богородиця і повеліла дістати з замурованої ніші Образ, який врятує місто від ворога. Розібравши нішу, єпископ знайшов Нерукотворний Образ: перед ним горіла лампада, а на глиняній дошці, що закривала нішу, було подібне ж зображення. Після здійснення Хресного ходу з Нерукотворним образом по стінах міста перське військо відступило. В 630 році Єдесою оволоділи араби, але вони не перешкоджали поклонінню Нерукотворному Образу, слава про який поширилася по всьому Сходу. У 944 році імператор Костянтин Багрянородний (912-959) побажав перенести Образ до тодішньої столиці Православ'я і викупив його у еміра — правителя міста. З великими почестями Нерукотворний Образ Спасителя і той лист, який Він написав Авгарю, були перенесені до Константинополя духовенством. 29 серпня Образ Спасителя був поставлений в Фароській церкві Пресвятої Богородиці.

Про подальшу долю Нерукотворного Образу існує кілька переказів. Згідно одного, його викрали хрестоносці в часи їхнього панування в Константинополі (1204-1261), але корабель, на який була взята святиня, потонув у Мармуровому морі. За іншими переказами, Нерукотворний Образ був переданий близько 1362 року до Генуї, де зберігається в монастирі на честь апостола Варфоломія. Відомо, що Нерукотворний Образ неодноразово давав з себе точні відбитки. Один з них, так званий «на керамії», відбився, коли Ананія ховав образ у стіни на шляху до Єдеси; другий, що викарбувався на плащі, потрапив до Грузії. Можливо, що різниця переказів про первісний Нерукотворний Образ ґрунтується на існуванні декількох точних відбитків.