На Тернопільщині виявили невідоме поховання часів Другої світової війни (фото)

Минулого тижня на території комбікормового заводу у с. Білобожниця було виявлено рештки людських останків. Знайшли кістки 26 людей. Ексгумацію останків проводила Львівська громадська організація жертв війни «Пам’ять», яка займається перепохованням жертв репресій комуністично-тоталітарного режиму та жертв військових часів Першої і Другої світових війн.

Археолог, спелеолог, дослідник старожитностей, фортифікацій та топоніміки Володимир Добрянський розповів про деталі з місця подій.

- Під час обстеження місця невідомого досі кладовища вдалося з’ясувати, що у цьому районі, де відбулося одночасне масове поховання, поховальні ями були як одиночними так і знаходилося в них по кілька померлих, які були покладені один на одного. Встановлено, що глибина могильних ям знаходилася на глибинні 1.10 см – 1.30 см. Померлі знаходилися в анатомічному порядку, які направлені головою із незначним відхиленням від компасу магнітної стрілки на захід. Також, траплялися випадки, коли померлі були скинуті напоперек. Це свідчить про те, що це масове поховання не відбулося одночасно, а в періоди із певним проміжком часу, - повідомляє Володимир Добрянський.

212BA577-4904-4994-B86E-8B0053AF079A

Володимир провів антропологічні обстеження кісткової маси померлих, за результатами яких можна дізнатися вік людини, стать, чим харчувалася при житті, якими хворобами хворіла і від чого померла. Тож чоловік визначив, що серед знайдених останків були діти грудного віку до 12 місяців та підлітки, яким до настання смерті виповнилося 12-14 років. Людей молодого віку від 20 до 30-35 років виявлено мало. Переважають рештки осіб віком 45-55 років і старші.

- Жодних ознак від кульових поранень на людських кістках не виявлено, але встановлено, що при житті люди хворіли артрозами, артритами, остеохондрозом. Ці ознаки були помічені на кістках. Також виявлено, що при житті люди займалися важкою фізичною працею, про це яскраво свідчать стертості на кістках та деякі аномалії на поверхні кісткової маси. В трьох особин на гомілковій кістці ноги та на руках були прижиттєві переломи, старшого віку - хворіли на карієс. У кількох було виявлено ще при житті видалені зуби.

Привернув увагу кістяк жіночої статі віком 45-55 років, у якої ідеально збереглися зуби, а кісткова маса без жодних уражень та аномалій – це може свідчити про те, що особина могла бути заможною людиною, вела здоровий спосіб життя і відмінно харчувалася.

- Таким чином, констатую, що померлі були простими людьми, які при житті важко працювали, - каже Володимир Добрянський.

Цікаво те, що всі поховання практично без будь-яких коштовних речей. Лише в трьох осіб жіночої статі виявлено дешеві скляні та бісерні коралі синього кольору. Припускається, якщо біля померлих були супутні коштовні чи напівкоштовні речі, то енкаведисти їх забирали. Володимир Добрянський розвіює думки, що ці поховання можуть бути пов’язані з лікарнею, яка розміщена неподалік заводу, бо медзаклад з’явився у післявоєнний час. Археолог називає “нонсенсом” те, що ці люди могли померти від інфекційних хвороб. Тому що для поховальної процедури інфекційно хворих здійснювали регламентовані медико-санітарні вимоги. Важливо, щоб були ділянки землі з глинистим ґрунтом, яка за своєю структурою є водонепроникною, також для дезінфекції ці поховальні місця обробляли вапном, щоб запобігти подальшому поширенню хвороби. Зазвичай, інфікованих хоронили якомога дальше від населених пунктів, переважно вибирали місця, які непридатні для сільськогосподарського використання. На ділянках цих земель не має бути струмків, потоків та джерел. У нашому випадку тут знаходилося сільськогосподарське угіддя, поверхневий шар грунту якого - це високопродуктивні та родючі опідзолені чорноземи.

- В першу чергу, це кладовище пов’язане із комуністичним тоталітарним режимом. Ці події я пов’язую із приходом більшовиків на західноукраїнські землі 1939-1941р.р. і після 1944р. Для комуністичної радянської ідеології все українське було буржуазним націоналізмом, а селяни - це куркулі, які були ворожим елементом для них. Радянська влада дбала про те, щоб ці «ворожі елементи» були або розстріляні, або заслані на Сибір. У нашому випадку – це наші співвітчизники, які померли у вагонах від холоду, спраги, голоду та хвороб… Тому цим, можна підтвердити той факт, що померлими були діти, підлітки та особи старшого віку, організм яких був ослабленим, - каже дослідник.

Зазвичай, померлих з ешелонів вивантажували на залізничних станціях. Тепер у нас вимальовується картина, адже загадкове кладовище знаходиться в 400-500 метрів північніше від залізнодорожної станції «Білобожниця».