Український фільм зі щасливим кінцем, хоча і про заробітчан, показали на тернопільській «КіноХвилі» (фото, відео)
Реалії сімей заробітчан із українських сіл показали у Тернополі на допрем’єрі українського фільму «Гніздо горлиці» 3 листопада. Цей показ провели у рамках І Всеукраїнського форуму «КіноХвиля», який триватиме в місті до 12 листопада.
Отож глядачі мали змогу не лише насолодитись українським кіно, але й поспілкуватись із:
- Володимиром Філіпповим — продюсером фільму «Гніздо горлиці»,
- Риммою Зюбіною — актрисою у головній ролі,
-Тарасом Ткаченком — режисером, сценаристом,
- Пилипом Іллєнком— головою Державного агентства України з питань кіно, продюсером.
Фільм захопив глядачів задумом недовершеності та переходу із культури українського села в італійське місто.
- Картини деяких епізодів обривались, це дозволяло довершувати їх кожному у міру свого світосприйняття, - ділиться враженнями тернополянка Діана Малолєткіна. – Взяла гроші героїня від італійської сеньйори чи ні, зізналась чоловікові у своїх провинах чи промовчала? Ці моменти обірвані. А так кожен заглиблюється у проблему не тільки з кута зображеної ситуації у фільмі. Адже заробітчан з України – багато, і в кожного – своя історія.
Знімали картину в селі Вижниця (Чернівецька обл..), деякі епізоди - у Чернівцях, а заробітки - в італійському місті Генуя. У фільмі знялись також відомі італійські актори.
- Ми занурювали персонажів у реальне середовище, - розповідає режисер та сценарист Тарас Ткаченко. – Зображений Великдень – це справжнє освячення пасок у Вижниці, куди ми просто вставили наших акторів. Також уся масовка на весіллі – це жителі села. А служба в Італії – це теж недільна служба, яку ми відзняли із нашими акторами. Коли купували прилади, говорили з місцевими жителями села. Звідти – анекдот про заробітчан, який є у фільмі. Власне, нам розповіли не один такий анекдот, що свідчить про формування в Україні певного заробітчанського фольклору.
Цей фільм, попри усі змальовані проблеми заробітчан, не вселяє безнадії, зауважували глядачі. Як наголошує Тарас Ткаченко – стрічка має щасливий кінець. Незважаючи на усі помилки, герої не здались і зберегли сімейну радість. Під час обговорення фільму йшлось і про перехід на зображення щасливих людей у майбутніх українських фільмах.
- Проблема в тому, що наше кіно, як і в принципі кіно іноземне, не вміє прийняти такої любові, як у дітей. Завжди це має ще бути якась туга, чи страждання, - звертає увагу акторка Римма Зюбіна.
До наступних зйомок українських фільмів запрошують приєднуватись молодих акторів. Зокрема, у рамках «КіноХвилі» буде ряд майстер-класів від фахівців кіновиробництва.
[embed]https://www.youtube.com/watch?v=jhSdwwvRSdk&feature=youtu.be[/embed]- Ми хочемо під час форуму дати можливість знайти себе молодим акторам, режисерам, постановникам, - говорив заступник мера Леонід Бицюра. – А також показати приклади наших режисерів – вихідців з Тернопільщини, які творили українське кіно. На «КіноХвилі» представлять фільми з 1926 року, а також багато фільмів, які знімав Довженко. Це стане поштовхом у напрямку популяризації українського кіно.
«КіноХвилю» у Тернополі проводять за кошти спонсорів. Хоча актори і режисери наголошують, без подальшої підтримки держави українському кіно розвиватись неможливо.
Фото, відео автора