Напередодні Великодня в Кременці ледве не спалили історичне кладовище (фото, відео)

Перед Великоднем деякі кременчани настільки натхненно прибирають на могилах своїх родичів, що завдають шкоди не лише сусіднім похованням. Сьогодні у Кременці один з таких «господарів» ледве не спалив одне з найстаріших, історичне Монастирське кладовище. Очевидиця цієї жахливої ситуації оприлюднила фото та відео. Порушника застали на місці, ним виявився місцевий чоловік поважного віку. Жінка дивується, що сусіди стали на захист палія.

- Кременець, Монастирське кладовище. Щойно. І жителі вулиці стали на захист палія, – пише Liana Onuk.

93768483_2301313726838962_5493571670494937088_o

93430315_2301313603505641_3935068020350648320_o

93158075_2301313570172311_3752027874383626240_o

Раніше «Терен» розповідав про те, що через підпал сухої трави у Кременці вогонь ледве не перекинувся на недобудовану лікарню та кілька магазинів, а у селі на Кременеччині горіло так, що дим було видно у місті.

Довідка:

Старовинний Монастирський цвинтар, який на згадку про монахів-василіан інколи називають Базиліанським або Василіанським. Василіанський цвинтар – це давня уніатська некрополія, що знаходиться у північній частині міста на схилі гори Воловиця. Кладовище повстало первісно ще як місце поховання отців реформаторів. Тут поховані викладачі Волинського ліцею, у тому числі знаменитий ботанік Віллібальд Бессер (1784 – 1842), який після виходу на пенсію повернувся з Києва у місто своєї молодості і доживав тут віку, відомий художник; графік Йозеф Заундерс (Сандерс) (1773 – 1853), уродженець Лондона, російський придворний художник і професор Віленського університету, який наприкінці життя перебрався у Кременець і тут знайшов місце вічного спочинку; воїни УНР, що полягли в Кременці 1919р. Наприкінці 50-х рр. ХХ ст. на Монастирський цвинтар перенесли останки митрополита Олексія (Громадського), який під час війни очолював, так звану, Автономну Православну Церкву на Україні й трагічно загинув на початку травня 1943р. Більша частина цвинтаря – сучасні поховання, а трохи вище є біла церква-каплиця побудована у стилі класицизму і яка датується XVIII-XIX ст., навколо якої і розташовані старовинні поховання.

Фото та відео Ліани Онук