Нарешті є картопля, стійка до фітофтори (Агро-новини)

Група дослідників під керівництвом професора Джонатана Джонса з лабораторії Sainsbury в Науковому парку Норідж(Велика Британія) успішно модифікувала картоплю популярного сорту Маріс Пайпер шляхом введення гену стійкості до фітофторозу від дикорослої картоплі.

Ця нова генна модифікація сорту Маріс Пайпер дає надію на зміцнення сорту та можливість уникнути використання хімічних фунгіцидів у процесі вирощування картоплі, пише BBSRC.

«Перший рік польового випробування сорту Маріс Пайпер дав блискучі результати. Ми спостерігали резистентність до фітофторозу у всіх лініях», — розказав професор Джонс.

Польові випробування в Норіджі тривають, і наступного року команда почне вивчати генетичні ознаки, які можуть покращити якість бульб. Команда сподівається на отримання урожаю менш схильного до пошкодження, що забезпечить стабільність ринку картоплі у Великій Британії.

0101

Для довідки: фітофтороз є серйозною проблемою в усьому світі, а також став значним фактором голоду в Ірландії в 1840-х рр.

Експортери свинини збільшили виручку втричі

Українські підприємства з початку року поставили на зовнішні ринки 4,57 тис. т свинини, що в 2,3 рази перевищує показник за аналогічний період минулого року, в грошовому вираженні експорт свинини зріс в 3,1 рази — до $9,66 млн.

Про це свідчать дані митної статистики Державної фіскальної служби (ДФС), передає УНІАН.

Як зазначається, імпорт свинини в Україну за звітний період збільшився в 1,6 рази в натуральному вираженні та в 2 рази в грошовому — до 4,09 тис. т і $7,24 млн відповідно.

0102

Разом з тим, за даними ДФС, експорт м'яса птиці і субпродуктів з України за звітний період зріс на 14,4%  — до 228,64 тис. т, і на 34,6% в грошовому вираженні — до $322,96 млн. Імпорт цих продуктів у січні-жовтні становить 94,12 тис. т, що на 38,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У грошовому вираженні імпорт м'яса птиці і субпродуктів зріс на 37,4% — до $38,39 млн.

Реалізація медичної реформи ляже на плечі селищних громад

Медична реформа на місцях не запрацює без грошей.

Таку думку висловив народний депутат Сергій Лабазюк у коментарі AgroPortal.ua.

За словами політика, коли йдеться про медреформу, питання номер один — гроші. В більшості розвинених країн на медицину виділяють не менше, ніж 8% ВВП. В Україні — фінансують за залишковим принципом.

Політик нагадав, що вже з 1 січня наступного року країна має перейти на нову модель фінансування галузі. При цьому Мінфін пропонує на наступний рік зменшити медичну субвенцію на 4,5 млрд грн у порівнянні з 2017 роком.

0103

«Щоб пройти з мінімальними втратами таку реформу, як медична, повинно бути додаткове фінансування. Натомість що на практиці? Мінфін не те що не заклав кошти на впровадження закону. Там пропонують в бюджеті-2018 вилучити 13 мільярдів — тобто 30% з всієї медичної субвенції. А це — фінансування первинної ланки. Це — неприпустимо, бо при таких розкладах реформа не запрацює нормально», — наголосив Лабазюк.

Він також нагадав, що ВР прийняла у першому читанні законопроект № 7117 про медицину на селі.

Грошіреформагромадамедицинакартоплясвининафітофтора