«Нас били фосфорними бомбами»: спогади вимушеної переселенки з Луганщини (відео)
Через постійні обстріли, приміщення, яке стало прихистком для родини та знайомих Юлії Марченко, постійно палало. Погасити вогонь було важко. Поки діти спали, їм клали мокрі ганчірки на обличчя, щоб вони не задихнулися
Юлія Марченко — вимушена переселенка із Попасної на Луганщині. Її рідне місто після 24 лютого 2022 року активно обстрілювали росіяни. Своєю історією пані Юлія поділилася з журналістами Терену.
Вони почали бити фосфорними бомбами. Перший раз прилетіло на подвірʼя за домом. Другий – під нашу кухню. Почалася пожежа, адже від фосфору навіть сніг горить. Всі сусіди виходили і ми разом це гасили, — пригадує вимушена переселенка з Попасної Юлія Марченко.
На початку березня 2022-го Юлія разом з родиною перейшли у підвал місцевої лікарні.
Кожен день вони били по цій лікарні. Не було такого, щоб було тихо. Вночі гради, днем міни, — розповідає жінка.
Через постійні обстріли, приміщення, яке стало прихистком для родини та знайомих Юлії, постійно палало. Погасити вогонь людям не вдавалося.
Ми самі гасили, але там були всі порошкові вогнегасники, а вони на верх не діставали. А гідрошлангами не могли гасити, бо води не було. Або ти тут згориш, або ти там згориш, бо тебе вбʼє. Діти спали, а ми мочили ганчірки і клали їм на обличчя, щоб вони не задихнулися, — ділиться спогадами Юлія.
Виїхала родина Юлії Марченко з Попасної в березні 2022-го. Куди далі — спершу не знали.
Ми вийшли на евакуаційний потяг і не знала, куди їхати. Але в Тернополі є хлопці-військові, з якими я знайома з 2015 року, ми з ними спілкувалися. Я подзвонила до них і вони нас запросили у Тернопіль, — каже вимушена переселенка.
За два роки жінка звикла до нового життя та нового міста. Зараз Юлія є волонтеркою у гуманітарному хабі “Нове життя”. Разом з небайдужими допомагають вимушеним переселенцям
Читайте також: «У нас знаходять другий дім»: як вимушені переселенці створили гуманітарний хаб у Тернополі
Фото, відео Романа Луциківа