Я тут живу. Ланівці Юрія Матевощука (фото)

Поет і перекладач, менеджер культурних проектів, керівник та програмний директор «Мистецького фестивалю «Ї», директор Культурного центру Єловицьких. Народився та проживає у Ланівцях. Із ним поговорили про принади Ланівців, приватні точки у місті й ті, котрі варто відвідати за нагоди.

— Юрку, за що ти любиш Ланівці?

— Чесно кажучи, я не знаю — це не дається до окреслення. Чи в Україні чи закордоном міста та місця для себе я позначаю лише одним — чим мені там комфортно. Досі не можу зрозуміти, чому наприклад, в Одесі мені комфортно, а у Львові — ні, хоча дуже багато разів був у цих містах. Те саме з Ланівцями — окрім того, що це моє рідне містечко, мені в ньому комфортно мешкати. Тут гарна природа, лише в центральній частині міста відносно недалеко одне від одного є чотири стави, а також тече річка. Тут багато зелених зон. А на вулиці, де я мешкаю — чиста вода. Може, це дивно для великих міст, але в Ланівцях я не купую воду, щоб напитися — я просто іду на кухню, відкриваю кран і набираю, скільки потребує моя спрага, у чашку.

— Які твої улюблені точки?

— Надзвичайно люблю набережну лановецького ставу, а також зооботанічний сад. Я пам’ятаю його ще з дитячих років, і колись з друзями ми багато часу там проводили, проте згодом він був занедбаний і лише в останні роки його знову відновлюють. На території зообостаду б’ють декілька природних джерел, а його територія віднесена до заповідної зони. І це практично центр міста. Де б таке можна було уявити в центрі великих міст? А в Ланівцях це можливо.

Ще однією точкою був недобудований великий спорткомплекс, де тусувалося не одне покоління розбишак, граючи в різноманітні ігри — в «квача», «бобри», реальний контр-страйк із пластмасовими пістолетами, але все це було в дитинстві. За збігом, закінчилося дитинство і спорткомплекс розібрали.

— Що порадив би порадив подивитися?

— Ланівці та найближчі села цілком можна розглядати як місце для туру вихідного дня, якщо йдеться про зелений туризм. Можна приїжджати на риболовлю та відпочинок. Неподалік є декілька лісів. З іншого боку, ми зараз активно працюємо над створенням і краєзнавчого музею та музею Івана Марчука, яка стануть частиною мистецького комплексу, який загалом також охоплюватиме і Культурний центр Єловицьких і художню студію.

— Яка неочевидна властивість твого місця проживання тішить найбільше?

— Мені банально хочеться працювати та популяризувати культурний напрямок землі, де я народився. Такий містечковий патріотизм. Тим паче, поняття між провінцією та містом зараз дуже розмите.

Запитувала Анна Золотнюк

Фото: Uri Sobi