Як особиста боротьба врешті приводить ісландку в Україну, розповіли у Тернополі (фото, відео)
Самотня диригентка хору живе тихо і непримітно. Але це – оманливе враження, бо насправді 50-річна Хатла виявляється зухвалою еко-активісткою. І це, як не дивно, врешті приводить ісландку… аж в Україну. Країну, де 5-й рік йде інша війна.
Власне, допрем’єрний показ трагікомедії «Гірська жінка: на війні» режисера Бенедикта Ерлінгссона у Тернополі відбувся 11 серпня. У широкий прокат стрічка вийде уже у четвер, 16 числа. Картину створила інтернаціональна команда, адже йдеться про копродукцію Франції, Ісландії та України. Причому участь нашої держави стала можлива у цьому проекті за підтримки Держкіно. З українського боку виробництво фільму здійснювала компанія «Solar Media Entertainment». Бюджет загалом склав 3,183 млн євро.
- Франція виконала дуже важливу роль, бо вона дала найбільше грошей, забезпечила 60% від загального бюджету, хоча у стрічці вона не представлена. Україна виділила 11%, решту — Ісландія, - розповідає голова Держкіно України Пилип Іллєнко. – На Канському міжнародному кінофестивалі стрічка отримала приз SACD за музичне оформлення та увійшла до ТОП-20 найкращих фільмів фестивалю за рейтингом «The Hollywood Reporter». Це поважна відзнака. І вона дуже приємна, адже саме до музичного супроводу доклалася українська команда.
Гості розповіли про самі зйомки. Тривали вони влітку і восени 2017 р. Уже в березні 2018 р. фільм був готовий. Причому, як наголосив Пилип Іллєнко, такий досвід у співпраці з партнерами Франції та Ісландії для України є надзвичайно важливим.
- Підтримка фільмів спільного виробництва, які ми створюємо з колегами з Європи, є важливою частиною нашої роботи, - каже він. – Це широка практика, що фільми знімають кілька країн. Так, частину епізодів знімали в Україні. Зокрема, той алюмінієвий завод. Ісландці чесно визнали, що цех із виробничою лінією, плавильними печами у них відзняти було б взагалі неможливо. А у нас, в Дніпрі – вийшло. Хоча довелося витримати усі вимоги безпеки.
Сюжет начебто простий: під псевдонімом «Горянка» жінка веде свою «війну» з місцевим алюмінієвим заводом. Вона часом з останніх сил намагається зберегти природу ісландських передгір’їв. Бачить лише у цьому своє життя, призначення. Але ситуація змінюється, коли Хатла дізнається, що нарешті може стати мамою, причому для дівчинки-сироти з України. Ніка живе у Дружківці. Піл час військових дій на сході вона втратила усіх рідних.
- Ця історія, насправді, дуже близька всім, - каже генеральний продюсер стрічки Сергій Лавренюк. – Думаю, кожен, хто дивитиметься цю стрічку, знайде у ній над чим посміятися і поплакати.
До речі, ідея фільму виникла під час кінофестивалю. І спочатку замість України там мала фігурувати Болгарія. Проте продюсер переконав ісландську сторону, що потрібно знімати саме в Україні, бо це - актуальніше.
Одним з основних елементів фільму став музичний супровід. Фактично, він - як окремий діючий персонаж, адже головна героїня – музикант, тому мислить відповідними образами. Спершу домінує ісландський бік — тріо чоловіків, які грають на різних інструментах. Але згодом Хатла починає мислити по-українськи. І на «сцену» виходить тріо жінок у національних українських костюмах. Вони співають старі народні пісні.
- Пісні, які звучать у фільмі, - старовинні. На вимогу режисера, вони мали бути про жіночність, про материнство, — додає продюсер. - І нам дуже приємно, що ісландцям «зайшла» наша музика, наші пейзажі і… жінки.
До речі, допрем’єрний показ «Гірської жінки: на війні» відбувся за підтримки Тернопільської кінокомісії. Її під час прес-конференції представляла Наталя Турчин.
Вітання гостям від обласної влади передав гуманітарний заступник голови обласної держадміністрації Юрій Юрик.
Фільм - якісний. Глядача гарні пейзажі зачаровують з першого кадру. Дуже переконливою є і акторка, яка виконує відразу дві ролі, адже грає і себе, і свою сестру-близнючку. Втім, якщо ісландська частина – повна і зрозуміла, то українська – трішки «недокручена». Адже нашу країну знову всі асоціюватимуть із жінкою, яка потребує захисту, яка постійно в сльозах. Навіть парасольку під час дощу треба над нею розкривати комусь…
Тож, з одного боку, це дуже добре, що іноземні глядачі, завдяки «Горянці», зайвий раз почули про війну на сході України. Проте, з іншого боку, нового образу держави, що бореться і готова перемагати, у стрічці немає. Зате перемагає Хатла… І це варто побачити!
Фото і відео автора, а також із відкритих джерел