Отець Віталій Тарасенко: «Вірю, що кожний може написати свій псалом»
Від початку Великого посту кілька українських греко-католицьких громад в Італії з благословення духовного наставника о. Віталія Тарасенка моляться псалмами. Щоранку на Фейсбук-сторінках вірян з Генуї, Савони та К’яварі публікуються своєрідні завдання – псалми дня із відповідними молитвами.
Ми попросили священика (до слова, уродженця Тернопільщини) детальніше розповісти про цю духовну практику. З’ясувалося, що українці в Італії започаткували її ще кілька років тому.
- Читання псалмів співпало із подіями на Майдані, війною... І це дало нам можливість побачити, що в давнину у вибраного народу були подібні труднощі. Ми молились і ділились свідченнями, що псалми влучно описують наш душевний стан і провадять нас дорогою через упадки і піднесення, через бажання помсти і примирення
А молитися псалмами в наших громадах у Великий піст - це була радше потреба, викликана бажанням молитися разом і впродовж усього посту. Ми вибрали Псалтир. Це було і цікаво, бо дехто вперше почав читати цю частину Святого Писання, і корисно, бо об'єднувало всіх. Ми щодня читаємо кілька псалмів, які розсилаються на телефон і публікуються на ФБ-сторінках. Хтось читає в сім'ї, а хтось окремо, але всі об'єднані одним текстом. Ми не ставили собі за ціль правильність і пошук ідеальності відчитування псалмів. Для нас це був початок духовного шляху спільної молитви. Наступного року це вже була потреба, бо багато людей свідчили, що читали аби читати, але поступово віднаходили «свій псалом», «свій рядок», де можна було розпізнати свій емоційний духовний стан.
Минули роки, і тепер вірні нагадують священику про читання псалмів на піст. Це тепер вже їхня ініціатива і їхня старанність – розсилати і залучати інших до спільної молитви. Таким чином ми почали смакувати духовну їжу і вже не акцентуємо лише на пісних стравах.
- У псалмах є чимало дуже емоційних фрагментів стосовно ворогів і недоброзичливців - практично прокльонів. Як рекомендуєте їх сприймати?
- Дехто приховує свої почуття у глибині своєї інтимності і часто переживає душевні і духовні депресивні стани, а псалмоспівець сміливо показує нам, як важливо з Богом розділяти все – і смуток, і радість, і кривду від інших, і підтримку, як потрібно виливати все у зверненні до Нього. Він все знає і тому Йому цього не потрібно, це потрібно радше нам – вилити, розділити з Ним наше внутрішнє. Як діти перед Батьком. Це показує наш зв'язок із Богом, вчить нас довіри до Нього, вчить викривати інтимність нашої душі. Псалми - це духовна поезія. Це нагода пізнати делікатність і тонкість людських переживань, відчути, що ти не один в такому стані.
- Як віднайти «свій» псалом?
- Чимало людей зауважують, що «улюблені» псалми змінюються. Це можна пояснити тим, що душевний стан міняється і відносини з Богом також мають інший духовний акцент. «Чужий» торік псалом, цього року може стати «рідним». Такою є динаміка духовного життя, коли ми не статичні у відносинах з Богом.
- Чи обов’язково співати псалми?
- Щодо способу моління, то це вже залежить від наших обставин. Вірні часто зізнаються, що читають псалми у місцях публічних: в автобусі, у черзі в магазині, на місці праці. Це займає кілька хвилин, тому, витягнувши телефон, вони звертають свою душу до Бога і цим самим освячують місце свого перебування молитвою. А дехто вдома молиться, використовуючи мелодію. Коли ми молимось в родині, на запрошення вірних, то переважно читаємо. Дітки також читають, бодай кілька рядків.
- Інколи, читаючи псалми, ловиш себе на думці, що вони дуже подібні на твої власні прохання до Бога…
- Одного року ми були запрошені в кінці посту написати свій псалом - це були наступні, Богом натхненні переживання. Потім їх розмістили на хресті, і кожен міг читати і співпереживати зі своїми братами-сестрами, з котрими духовно єднався в часі посту.
Скажу відверто, що мене дуже зворушує бажання вірних молитися спільно і наближатися в молитовному дусі до Пасхи. Піст стає нагодою зрости у молитві і цим самим наблизитися ще більше до Бога, молячись разом, наблизитися також з ближніми. Молитися псалми - це ввійти в духовний досвід людини, яка шукала Бога у глибині своїх інтимних пережиттів, щоб зуміти розпізнати свій душевний стан. Тому хай Бог благословить кожного, хто зробить цей смиренний і відважний крок, стати на цей шлях молитви, зустрічі з Богом. Вірю, що кожний зможе написати також свій псалом, за прикладом псалмоспівців Старого Заповіту.
Фото з особистого архіву о. Віталія Тарасенка