Патрульна поліції та викладач коледжу з Тернополя пережили те, що потрясе кожного (фото)

Завдяки новітнім методам лікування дві тернополянки позбулися важких недуг.

Наші постійні читачі, напевно, пам’ятають розповідь про Галину Бібік, жінку, яка встала з інвалідного крісла після того, як пройшла курс лікування за допомогою PRP–терапії. Цей метод успішно застосовують у хірургічному відділенні поліклініки Тернопільської міськлікарні номер 2 ортопеди-травматологи Вадим та Святослав Кравчуки.

Сьогодні - ще дві вражаючі історії на тему медичних інновацій, які  у Тернополі.

«…Після одного уколу я, фактично рік, ніякого болю в нозі не відчуваю»

29-річна Олена Кульчицька - патрульна з Тернополя. Розмовляємо з нею в одному із кабінетів хірургічного відділення поліклініки Тернопільської міськлікарні номер 2. Миловидна молода жінка згадує, як розпочалася її недуга.

- Ще в школі я займалася карате, яке згодом перейшло вже у серйозні заняття на професійному рівні. І ось, під час одного з тренувань отримала травму. І вісім років тому відчула певний дискомфорт у нозі. У лікарні медики мені сказали, що треба робити операцію.

І я наважилась… Але це не допомогло, болі вряди-годи знов повторювалися і повторювалися. Я просто мучилася…

Сталося так, що поїхала за кордон, до мами в Італію, і там консультувалася з лікарем, який займається реабілітацією спортсменів. І він мені сказав, що в такому молодому віці операції взагалі не треба було робити… А ще порадив пройти курс РRР-терапії, зрештою, це мені радили і в Тернополі, у міськлікарні номер два, у хірургічному відділенні поліклініки. Чула і читала про ті просто дивовижні речі, які творять тут лікарі, рятуючи пацієнтів від тривалих недуг. Отож, звернулася до лікаря Святослава Кравчука. Дуже приязно зустрів, вислухав, ретельно мене обстежили, пояснили, що це таке РRР-терапія.  Це – коли пацієнту дають ін’єкцію плазми його ж крові, збагаченою тромбоцитами.

Так ось, дали такий укол. Болі одразу ж зникли. Я не могла у це повірити! І вже майже рік  нога не болить. Ну, іноді, коли погода різко змінюється, щось защемить, але не так, як було. Я ж цілий день зміну фактично, на ногах, то колись просто нестерпні болі були, постійно пила обезболюючі препарати, а зараз - то небо і земля. Я таким результатом, ну дуже задоволена, дуже, кажу вам це відверто. Уявіть собі, один укол і цілий рік «тримає»! 

Моя рідня, знайомі просто вражені, не вірять, що такий ефект від тієї процедури може бути. Але це ж так! Я просто безмежно вдячна лікарю Святославу Кравчуку за те, що він мене «витягнув» з тієї болячки, яка не давала нормально жити. Я зберегла місце на своїй роботі, працюю як усі, а вимоги самі розумієте, досить високі, у тому числі й ті, які стосуються фізичної підготовки.

Іноді мене запитують, чи дорого вартує така процедура? Скажу відверто, те, що я витратила за попередні роки на різні знеболюючі препарати, то у багато разів більше коштує, ніж той один укол. А головне, якими грішми виміряєш те, завдяки чому я знову радію життю? Так що, живу, працюю, тішуся усім радощам, з вдячністю згадуючи тих лікарів, які допомогли мені нині все це відчувати, - розповіла Олена Кульчицька..

Коментар ортопеда-травматолога хірургічного відділення поліклініки Тернопільської міськлікарні номер два Святослава Кравчука.

- Передусім, скажу, що у нас до пацієнта підхід комплексний. Тобто, коли звертається хворий, то намагаємося залучити різних спеціалістів, аби обрати оптимальну методику обстеження. Щодо Олени Кульчицької, то під час спілкування, вона нам розповіла, що їй провели артроскопію, тобто малоінвазивним шляхом здійснили оперативне втручання. Але вона звернулася до нас, бо після тієї операції поліпшення не було. Коліно постійно напухало, боліло, вона не могла повноцінно, не те що спортом займатися, але й працювати.

Ми ретельно її обстежили й рекомендували вдатися до PRP-терапії із застосуванням гіалуронової кислоти. Але сталося так, що Олена поїхала в Італію і там звернулася до лікаря, який їй теж саме порекомендував, що і ми. Та специфіка лікування була у тому, що Олена перенесла операцію, вже було втручання у суглоб і це нам треба було враховувати під час подальшого лікування.  

І ось, ми зробили процедуру під УЗД-контролем, ввели гіалуронову кислоту в порожнину суглоба. Через 10 днів, коли Олена до нас прийшла, то вона сказала, що результатом дуже задоволена.

Для більшого ефекту цього літа ми ще раз введемо гіалуронову кислоту, щоб закріпити лікування.

А в цілому, ми взагалі, намагаємось мінімально втручатися в організм пацієнта, у суглоби, зокрема, коли у цьому немає нагальної необхідності. Спочатку рекомендуємо інші, консервативні методи лікування, спостерігаємо за цим процесом в динаміці, скрупульозно аналізуємо ті зміни, які відбуваються в організмі пацієнта і аж тоді визначаємось, що конкретно робити далі. Ось так було і у випадку із Оленою Кульчицькою, - каже ортопед-травматолог хірургічного відділення поліклініки Тернопільської міськлікарні номер два Святослав Кравчук.

«…Я ледь-ледь пересувалася, коли мене доставили у лікарню»

Ще одна історія від Софії Данилюк, викладача юридичних дисциплін Галицького коледжу імені В’ячеслава Чорновола.

- Почалося все з того, що два роки тому виникли болі у спині, у поперековому відділі все нило, постійний дискомфорт був, - розповідає Софія Данилюк. - Але терпіла, думала, що пройде. Правда, приймала обезболюючі, а воно так – то пройде, то знову… Потім почало «тягнути» ногу, німіли пальці. Зробили УЗД венозної системи, думали, що проблема з венами. Потім – МРТ, яке й виявило міжхребцеву грижу, досить велику. А біль іноді був такий пронизливий, що у скронях все стукотіло, голова боліла, я не могла їздити машиною, просто не відчувала педалі газу, нога німіла, то було страхіття, мука… Пропонували піти на операцію у Києві, але я не погодилася, боялася, то ж хребет, переживала…

І ось, у новорічну ніч я вже не могла порухатися. Мене 2 січня привезли сюди, в поліклініку, у хірургічне відділення. Я не могла встати на ногу, ледь-ледь пересувалася. Тоді ортопед-травматолог Вадим Кравчук запропонував мені пройти процедуру PRP. Я згодилася… Дали укол і, ви не повірите, я одразу ж після цього встала на ноги, сама пішла. То просто диво! Так, я ще раз кажу - обережно встала із кушетки і пішла. Біль зник! Потім мені ще давали два подібних уколи, так було треба, сказали лікарі, бо та грижа міжхребцева була досить великою…

Так ось, фактично, 2 січня почала першу процедуру, а останню - 20-го. А вже 22 січня я стояла на лижах, на горі, у Буковелі. Туди сама за кермом їхала, абсолютно ніякого болю! Зараз я легко ходжу, навіть на високих каблуках, воджу машину, повноцінно живу. І з дітьми на екскурсіях в Україні у багатьох містах побували, за кордоном теж. Не раз за день до 17 км проходимо і нічого, просто легенька втома і все. Ніяких таблеток не приймаю, абсолютно нічого. Так що, я дуже результатом лікування задоволена.

І ще. Моя порада – щось болить у вас, не сидіть вдома, не перечікуйте, як я, три роки чекала, що якось пройде. Не чекайте, ідіть до лікарів. До тих фахівців, про яких люди кажуть добре слово, - закінчила свою відверту розповідь викладач юридичних дисциплін Галицького коледжу імені В’ячеслава Чорновола Софія Данилюк.

Коментар ортопеда-травматолога хірургічного відділення поліклініки Тернопільської міськлікарні номер два Вадима Кравчука.

- Знаєте, коли я приїжджаю на фахові конференції, то поняття плазми, збагаченої тромбоцитами, метод PRP, клітинних технологій звучить мало не в кожній доповіді. Отже, ми обрали правильний шлях, методику у нашому хірургічному відділенні, яке очолює кандидат медичних наук Олег П’ятничка.

І така методика, яка допомогла сотням наших пацієнтів, удосконалюється. Ба більше, скажу відверто, ще рік тому до нас приїжджали колеги з Інституту травматології та ортопедії АМН України, наші друзі. І вони були приємно вражені, що ми досягли таких позитивних результатів у цій методиці, що повністю засвоїли все те, що вони тривалий час апробували й нині успішно застосовують у себе.

Ба більше, коли до них звертається пацієнт із західного регіону України, то вони рекомендують звернутися до нас. Передусім, задля того, щоб людина не витрачалася на поїздки до Києва, коли ці всі рекомендовані процедури, маніпуляції можна зробити безпосередньо у Тернополі, а результат теж буде позитивним. Так що, контакти, консультації зі столичними колегами тривають на постійній основі. Вони знають, яке у нас є обладнання, маніпуляційна, операційна, все сучасне, що дозволяє нам застосовувати новітні методи лікування.

Та час не стоїть на місці. Під час однієї із зустрічей один із наших колег з Києва сказав, що використання плазми – річ дуже ефективна, але вони зараз використовуємо плазму із ще більшою кількістю тромбоцитів. Робиться це за допомогою певної методики, що досягається двоетапним центрифугуванням. Тоді і виходить певний концентратор тромбоцитів плазми у залежності від тієї концентрації тромбоцитів, яка конкретно потрібна для пацієнта. Тобто, йдеться про те, що ми не використовуємо для всіх пацієнтів одну ж і ту методику.

Підхід суто індивідуальний. Головне - правильно поставити діагноз, до чого підключаємо і своїх колег, робимо все для того, щоб пацієнт якомога менше витратив часу на лікування, а ефект був би кращим.

От, скажімо, пані Софія Данилюк наша пацієнтка. Вона звернулася до нас зі скаргами, що болять ноги. Проконсультували, в тому числі і кандидат медичних наук Олег П’ятничка, провели відповідну діагностику, маємо цифровий рентген, все це на місці, швидко, оперативно. І виявили у хребті досить велику килу, грижу, як кажуть в народі. Виглядало, що пацієнтку треба було відправляти до нейрохірурга, але пані Софія навідріз відмовлялася.

Тому прописали їй спочатку консервативне лікування, нічого не кололи, щоб трохи стабілізувати стан пацієнтки. До речі, саме для пані Софії ми спочатку використали метод PRP, а потім вже метод РСР – концентрованих тромбоцитів плазми. Головне, що ніхто в хребет не колов, а в інші місця, у так звані «больові точки», все це під УЗД–контролем, безболісно. І коли вона після цього нам зателефонувала, що катається на лижах у Буковелі, то признатися, ми трішки були шоковані, не думали що настільки людина себе почуватиме комфортно, щоб поїхати у Карпати на лижі.

І от, пройшло півроку, сьогодні знову дивилися на пацієнтку, профілактично оглянули, усе, дякувати Богу, добре. Колоти більше немає потреби.

Хотів би ось що сказати. Часто до нас йдуть ті пацієнти, які фінансово не можуть собі дозволити, скажімо, заміну суглобів, або сам стан здоров’я їм не дозволяє цього зробити. Пацієнтам намагаємось розписати терапію, певний алгоритм лікування, кожному - різні метоли. Ми дива не обіцяємо, але коли людина поступає до нас на інвалідному крісі, а згодом встає і ходить, використовуючи просто підлокітники, це вже є результат. Або, як сказала одна пацієнтка, що так, вона на диво не сподівалася, але те, що вперше за 10 років нормально виспалася, це теж добре. Просто, треба зрозуміти: щоб ми не робили, новим суглоб не стане. Ми намагаємось зняти біль, бодай трішки поліпшити якість життя. І це найголовніше.., - констатує ортопед-травматолог хірургічного відділення поліклініки Тернопільської міськлікарні номер два Вадим Кравчук.

…Дійсно, то – найголовніше, позбавитися недуги, жити без болю, що й засвідчують й ці дві історії, які ми розповіли нашим читачам.

Фото автора