Порада: як створити бізнес на гарбузовому насінні? (Агро-новини)
Незважаючи на великий попит на міжнародному ринку, вітчизняні виробники насіння гарбуза останнім часом знизили обсяг виробництва. Поєднання цих факторів створює сприятливий момент для створення нової компанії в цій області, повідомляє ProConsulting.
Проектні розрахунки показують, що при вартості реалізації ядра 5$/кг і при 75% рівні його виходу рентабельність складе 30–35%. При обсязі переробки 5 тис. т на добу інвестиції окупляться за 4–5 місяців від початку виробництва. І це без урахування реалізації лушпиння.
Для здійснення виробничої діяльності необхідно буде закупити відповідне обладнання загальною вартістю $ 350–400 тис.
Для обслуговування виробничої лінії буде потрібен штат в 10 чоловік. Ще знадобляться 2–3 допоміжних працівника й адміністративний персонал.
У результаті роботи підприємство отримає насіння гарбуза каліброване очищене, ядро гарбуза та лушпиння.
Нагадаємо, що в Україні вирощування гарбузів за останні десять років коливається в межах 500–600 тис. т. Найвищий врожай був зібраний у 2011 р. — 626,9 тис. т., найнижчий — у 2000 р. — 401,5 тис. т., що пов’язано з падінням врожайності до 160 ц/га.
Створення єдиного реєстру бджолярів сприятиме розвитку галузі
Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа та голова Спілки пасічників України Володимир Стретович обговорили можливість створення та наповнення єдиного реєстру пасічників України за участю органів місцевого самоврядування. У ході обговорення учасники зазначили, що створення єдиного реєстру пасічників дасть змогу активніше залучати інвестиції для розбудови бджільництва. Це сприятиме створенню кооперативів із переробки продукції бджільництва та допоможе пасічникам виробляти безпечну та якісну продукцію, повідомляє Держпродспоживслужба.
«Розвиток вітчизняного бджільництва є надзвичайно важливим. Свідченням того є активне відкриття нових ринків збуту цієї продукції. Зараз право експорту меду мають 67 українських суб’єктів господарювання», — повідомив Володимир Лапа.
Крім того, реєстр дозволить координувати співпрацю бджолярів та сільгоспвиробників, зокрема, щодо уникнення загибелі бджіл під час обробки полів та садів пестицидами.
Учасники зазначили необхідність подальшого посилення підготовки ветеринарів — спеціалістів із хвороб бджіл, та проаналізували чинні тарифи на видачу паспортів на пасіки й механізми їх осучаснення. Водночас голова Держпродспоживслужби наголосив, що проект відповідних змін уже напрацьований та оприлюднений офіційному сайті служби.
Україні треба розробити законодавство про органічне виробництво — експерти
Український ринок органічної продукції має величезний потенціал, але розвиток стримується відсутністю ефективного регулювання галузі. Відповідний Закон досі не запрацював, тому жоден вітчизняний виробник не є сертифікованим за українським законодавством, а органічна продукція нерідко стає об’єктом фальсифікації, повідомляє brdo.com.ua (Офіс ефективного регулювання).
«Ринок розвивається в умовах абсолютної недієвості чинного законодавства у сфері органіки. Відповідний закон в Україні не запрацював, як наслідок — жоден український виробник не сертифікований за українським законодавством. 100?% органічного ринку сертифіковано за іноземними стандартами, а відтак Держпродспоживслужба не може проконтролювати відповідність продукції. Через це товари на полицях наших магазинів часто стають об’єктом фальсифікації», — зазначив керівник сектору «Сільське господарство» BRDO Андрій Заблоцький.
За його словами, сегмент органічного сільського господарства взагалі не відображається державною системою статистики. Прогалини законодавства унеможливлюють створення самого органу з оцінки відповідності (сертифікації) у сфері органічного виробництва. Як наслідок, відсутній і реєстр виробників органічної продукції.
На сьогодні площа сертифікованої органічної землі в Україні складає близько 410 тис. га, що становить лише 1?% від загального об’єму с/г угідь. Водночас Україна входить до 20 країн світу з найбільшим земельним банком під органічним виробництвом.