Порцелянове диво показав у Харкові митець з Тернополя (фото)

Відомий український художник-кераміст Євген Овчарик з Тернополя презентує свої твори у Харкові.

Виставка «Порцеляновий ренесанс України» відкрилася у Харківському художньому музеї, йдеться на його сайті artmuseum.

Як пише Валерій Завершинський, голова ГО «Асоціація дослідників фарфору та фаянсу», автор і керівник проекту «Порцеляновий ренесанс України», знищення (іноді свідоме та безжальне) центрів виробництва українського фарфору та фаянсу начебто не надає добрих перспектив на майбутнє. Утім, зворотною стороною медалі постає мистецька складова теми декоративного розпису та оздоблення. І саме в цьому, на думку, Валерія Завершинського, криється можливість для відродження славної сторінки вітчизняної порцеляни, те, що можна називати «Порцеляновим ренесансом».

Серед українських митців є ті, хто обирає своїм «полотном» порцелянові вироби, що, звісно, має свої технологічні та художні (об’ємні, фактурні) особливості і призводить до експериментів на межі станковізму і декоративізму. Найцікавіше і для глядача, і для фахівця – знаходити цей перехід або тонку грань між традицією і новаторством. Відомі майстри, роботи яких представлені на виставці, дозволяють нам зробити «мандрівку» порцеляновими «сторінками».

Ця «мандрівка» починається з Олени Скицюк та Олени Кулик – відповідно, доньки та онуки легендарної української художниці Марфи Тимченко. Вони продовжують традиції вже всесвітньо відомого петриківського розпису, тому важливо пам’ятати, що його слава завдячує таким майстрам як Марфа Тимченко і її творчим спадкоємцям. Цікаво, що разом з традиційними підходами, у творчості наймолодшої представниці династії, Олени, дослідники вбачають елементи, наближені до прийомів комп’ютерної графіки.

Одеська художниця Олена Жернова та львівський майстер Олександр Опарій представляють вдалі спроби посттрадиційного переосмислення порцелянових розписів. На думку Олени Жернової, сьогодні важливу роль відіграють «поєднання внутрішнього особистісного імпульсу та глибини культурного рівня митця». Так саме і творчість Олександра Опарія є прикладом переосмислення традиції «петриківки» у просторі авторського художнього бачення. Не нищачи саму природу петриківської естетики, він намагається бути сучасним у просторі традиційних мотивів та символів.

Георгій Антоненко репрезентує напрямок авангардних пошуків у мистецтві порцеляни. У роботах художника можна знайти і традиційні розписи у стилістиці петриківки або художнього декору 1950-х, і твори у власній авторській стилістиці з абстрактними, безпредметними сюжетами.

Євген Овчарик є унікальним майстром порцеляни, що представляє дизайн-напрям. Спроби представити порцеляну як нестандартну форму, експериментування із характером розпису, надзвичайно цікаві пошуки нефігуративного художнього мовлення – усі ці риси говорять про перспективність синтезу мистецтв, засобів виразності та художніх технік, що загалом властиво творчій манері Євгена Овчарика.

Нарешті, своєрідною родзинкою виставки стали порцелянові наперстки, творчий проект Сергія Воронова, це маленьке чудо з великою історією, у тому числі українською.

Фото - Ірина Деркач