Посмертний подарунок поету-пісняру показали у Тернополі

Експозиція під назвою «Ім’я, вписане в історію Тернопілля»,  присвячена життю та творчості  Сергія Антоновича Сірого, талановитого поета-пісняра, журналіста і заслуженого діяча естрадного мистецтва України, відкрилася в Тернопільському краєзнавчому музеї в день його народження, 11 листопада.

Експозиція розповідає про життєві та творчі стежки, здобутки, розкриває багатогранність таланту Сергія Антоновича. Тут представлено численні фото, документи, газетні матеріали, нагороди (деякі з них посмертні),  книги, диски й касети з піснями, вірші поета. Можна подивитися навіть на особисті речі митця – зокрема, його темні окуляри від сонця, в яких пана Сірого часто можна було побачити на вулицях Тернополя, пише ТеНьюс.

Дружина митця Галина Михайлівна Сіра щиро вдячна музею за ініціативу створення експозиції, що триватиме протягом трьох тижнів. Вона з радістю подарувала експонати для виставки і подальшого зберігання в фондах закладу.

З творчістю Сергія Сірого знайомий, мабуть, чи не кожен тернополянин. Адже на його слова створено понад 200 пісень. Серед них - ода рідному місту, пісня «Наш Тернопіль».  Багато людей є поціновувачами його еротичної лірики. В  доробку поета є й віршовані казочки для дітей. Важливе місце в творчості займала доля держави. За  проникливу пісню-реквієм «Чорний ворон», присвячену подіям на Сході України, він отримав третю (посмертну) «корону» на конкурсі «Коронація слова» у 2018 році.

- Незважаючи на досягнення високих творчих вершин, в житті чоловік був надзвичайно скромною та доброю людиною, - розповідає дружина. - Він був дуже домашній, але після нашої спільної поїздки в Литву  полюбив подорожі. Після цього багато подорожував і в кожній поїздці шукав «родзинки», щось особливе. Багаті враження від звичаїв і життя людей, незвичайних місць  дарували йому творче натхнення, - з теплом згадує пані Галина.

Сергій Сірий любив поезію, пісню, любив дружину, рідне місто, любив світ і  життя… І залишив усім у своїх рядках девіз -  «Ти живи, щоб любити»…І сам він житиме у людській пам’яті та щедроврожайній творчості завжди.

Максим Скасків