«Приносьте, навіть якщо їх погризли миші»: музей на Тернопільщині збирає старі вишиванки (фото)

Знищену часом вишивку у Залозецькому краєзнавчому музеї обіцяють реанімувати.

Старі вишиванки, рушники та фотографії з людьми у вишитих сорочках збирає Залозецький краєзнавчий музей. Про це повідомив директор музею Василь Ільчишин.

Старовинні речі він прость приносити в музей. Їх покажуть навесні на масштабній виставці Залозецької вишивки у Тернополі, Києві, а потім за кордоном. Також всі ці експонати опублікують у каталозі. 

- Давніх вишиванок стає з кожним роком все менше і менше. Зараз взагалі на грані фантастики знайти щось автентичне, - каже Василь Ільчишин. - Вишите або випродують, або спалюють, миші з’їдають, затикають діри такими речами. Я знаходив такі речі на смітниках, на узбіччях доріг.

Фото Василя Ільчишина

Фото Василя Ільчишина

Директор музею закликає: хто має старі фото людей у вишиванках, жителів Залізців і сіл Залозецького краю, приносьте! 

- Фотографії ми відскануємо і повернемо. За бажанням зможете і подарувати їх музею! Також приносьте старі рушники, сорочки, навіть якщо їх погризли миші! Нічого страшного! Ми їх реанімуємо! Допоможіть прославити Залозеччину і її духовний спадок! 

За словами Василя Ільчишина, Залозецький краєзнавчий музей вже зібрав значну колекцію, але бракує зразків із сіл: Чорний Ліс, Панасівка, Гаїв (одних і других) Підберізців, Серетця, Чистопадів, Ратищів, Піщаного, Білоголовів, Нетерпинців. Із проханням допомогти, директор музею звернувся до завідувачів клубів і бібліотекарів, дехто відгукнувся, за що їм дуже вдячний. Також просить відгукнутися старост сіл та всіх жителів. 

Фото Василя Ільчишина

Фото Василя Ільчишина

- Вишивка не пропаде і буде збережена для нащадків! – каже Василь Ільчишин. - Обов'язково підписуйте фото: хто зображений, село і який рік! Так само і вишиванки чи рушники: хто вишивав чи носив, в яких роках, з якого села ці речі! 

Зараз у Залозецькому краєзнавчому музеї є понад 190 експонатів вишивки. Для виставки оберуть найбільш унікальні, які мають свою історію. 

- Це не просто експонат, це не просто сорочка чи рушник, це річ, яка має власну історію - часом трагічну, часом веселу, - говорить директор музею. - Це весільні речі, упівські, вишиті в Сибіру на засланні. І ми хочемо показати та оживити їх, показати унікальність саме Залозецького регіону в цій традиційній вишивці, зокрема, в техніці вишивки. Для прикладу є техніка низинка, яка практично вмерла або рідко хто її застосовує, всі  перейшли на хрестик, гладь. Залозеччина була прикордонним регіоном, тут відчувається вплив Волині. Відтак є Волинська вишивка, є Галицька, є рушники чи сорочки, де поєднані орнаменти. І це характеризує унікальність Залозецького краю. І хочемо все це показати у нашій виставці, яка буде мандрівною. 

Фото Василя Ільчишина

Фото Василя Ільчишина

Василь Ільчишин наголошує, навіть, на перший погляд безнадійно втрачені речі, можуть мати гарний експозиційний вигляд. Приклад тому,  фрагмент вишитої сорочки 20-30 роки ХХ століття с. Гаї Розтоцькі, робота Правак Франції. Безцінні крихти спадку передала в музей Христина Нога.  

Довідка

Якщо маєте старовинну вишивку чи фото, звертайтесь за номером телефону Василя Ільчишина: 067-369-43-07. Пишіть у вайбер чи в месенджер.

Фото Василя Ільчишина

Фоторепортажмузейвишивка