Прогулянки Тернополем. Побутова археологія (фото)

Розглядаючи стару кахлю, чуюся археологом. Ніби відкопала розбитий глек чи абощо та намагаюся склеїти докупи шматочки, аби побачити цілісну картину. 

Але не сказати б, що це заняття нецікаве. Ні, навіть навпаки. Бо ж у тому розділеному та знищеному орнаменті з’явилося щось нове — який випадок роки тому розібрав конструкцію, а ти збираєш її докупи, явно відчуваючи отой часовий проміжок між точкою створення, розрізнення та сьогомоментного збору. Ніби долучаєшся до когорти тих, котрі створювали ці речі. 

Отож візерунок, отож розкришеної плитки з кам’яниці на вулиці Доли. 

Анна ЗОЛОТНЮК

Фото авторки