Різдвяні історії від Надійки Гербіш та Ірини Савки (фото)
— Головна тема цієї книжки — Різдво як час єднання, час, коли відбуваються дива, - каже Юрій Матевощук, представляючи “19 Різдвяних історій” у тернопільській книгарні “Є”.
Новинку склали тексти сучасних українських письменників про те, яким різним буває Різдво. У презентації взяли участь співавторки книжки — збаражчанка Надійка Гербіш і тернополянка Ірина Савка.
— Дуже добре, що тепер з’являється святочна література – ще десять років тому такої не було, — каже Надійка Гербіш. — Історія Різдва одна й вона описана в Біблії. Важливо те, що історія кожного – це переосмислення цієї історії. Кожен сприймає її через особистий досвід, спогади...
Ірина Савка описала свої дитячі свято Миколая та Різдво.
— Мій Миколай такий, в якого я вірила. Ось лягаю спати - всі вікна та двері зачинені - й чекаю. Засинаю. На ранок із хвилюванням знаходжу під подушкою три шматочки цукру. Мені не так важливий сам подарунок, скільки інтрига — як же Миколай проник в кімнату, як я його не помітила. Різдво в моїй родині було грудневе та січневе. Це свято завжди було особливим і теплим. Я родом із Бережанщини, а там ревно оберігали традиції. Навіть, коли вчителі казали, що нам не можна колядувати й ходити до церкви, ми не слухали їх. Я знала напам’ять дуже багато коляд. Вони були тим світлом, яке разом із колядниками приходило до кожного вікна. У нас, дітей, було велике бажання вивчити коляди й співати їх. Ми збирались - в основному дівчатка - й ходили від хати до хати.
Різдво Надійки Гербіш - жовтневе. Саме в той час відбувається Франкфуртський книжковий ярмарок. У своєму тексті йдеться про власницю готелю, в якому Надійка та її колеги часто зупинялись.
— Я захотіла зафіксувати історію жінки, з якою ніколи не бачилася, але про яку чула багато. Історію жінки, яка приносила затишок, жінки, котрій були вдячні багато людей, але про яку ніхто нічого не знав. Вона була дуже особливою. Її всі називали Бабуся і вона вміла дарувати відчуття дому кожному, хто зупинявся в готелі. Потім вона відійшла від справ, у готелю з’явились нові власники... Я запитувала багатьох, чи відомо їм бодай щось про Бабусю, але — ні, я намагалась розшукати її, але мені це не вдалося. Тому вирішила подарувати їй історію. У цьому оповіданні закладена ідея того, що говорячи про Різдво, ми говоримо про затишок наших родин, про традиції, про відчуття й магію свята, про його дивовижний антураж. Але не говоримо про того, хто приніс все це. Історія його народження записана у Біблії. Але відбувається це свято й через багатьох інших. Мені не хотілось говорити про все це прямо - хотілось оповісти про це завуальовано, через призму історії. Так, аби той, хто хотів, дошукався.
Анна ЗОЛОТНЮК
Фото автора