Роман жахів з українською пропискою від тернополянина Андрія Гулкевича (фото)

Ідея чекала втілення: у 2014 році Андрій почав працювати над першою книжкою «Падіння орла», а паралельно - над «Служителем», але перший текст був у пріоритеті, тож його представив ще минулого року, а «Служителя» — цими днями. Презентація відбулася в тернопільській книгарні «Є», модерував її Юрій Матевощук. 

«Ідея цього роману виникла давно. Під час навчання у магістратурі на юридичному факультеті ми вкотре розбирали договір про довічне утримання. І я подумав, а що, коли та людина, за котрою мають доглядати, взагалі не помре....», — розповідає молодий тернопільський письменник, засновник спільноти «Фентезі та хоррор» Андрій Гулкевич про свій новий роман жахів «Служитель».

— Якоюсь мірою «Служитель» — це українська рецепція та продовження «Дракули» Брема Стокера. Перечитував цей роман кілька разів і він справив на мене велике враження. Я давно хотів написати книжку про вампіра. Думаю, таке бажання виникає чи не в кожного письменника, котрий працює з жахами. У романі я звертаюся до старої тенденції зображення вампірів часів Брема Стокера, де ці істоти поставали відверто негативними персонажами без романтизування образу, як це характерно для сучасних західних романів. Я звернувся до традиції, де поганець є поганцем. Образ вампіра побудував на реальній історичній основі.

Головний герой твору — Олексій — через обставини залишає обласний центр та перебирається з сім’єю до провінційного містечка, де замешкає в просторому маєтку зі старим будинком, що залишився у спадок від батька. Важливо, що дії тексту відбуваються в Україні, бо, як пояснює автор, романів про вампірів, де дія відбувається в нашій країні, не так уже й багато. Хай більшість місць вигадана, а єдиний справжній топос тут Кременець. Оте згадане провінційне містечко — своєрідна сукупність Івано-Франківська, Львова й Тернополя.

— Кілька разів мені казали, роман починається як соціальна проза. Для жахів загалом традиційне те, що головний герой – представник середнього або й нижчого класу. Прикладом можуть бути герої Стівена Кінга. В такому випадку грають два моменти – надприродній і той жах, який відбувається з людиною в буденності, бо реальний жах набагато страшніший за вигаданий, а їх поєднання є формулою створення доброго твору.

Конфлікт розгортається навколо таємниць Олексієвої сім’ї. «Чи готовий Олексій зустрітися з минулим, оповитим темрявою та небезпекою? Чи готовий він стати на бік добра в майбутній боротьбі світла та мороку? Розгадка таємниці близька, однак чим вона стане — прокляттям чи благословенням?», — мовить анотація роману.

Андрій Гулкевич розповідає, що вже працює над наступним твором, який перегукуватиметься зі «Служителем».

Анна Золотнюк

Фото авторки