Рибне царство у ставку посеред лісу плекає мешканець Тернопільщини (фоторепортаж)

Цей ставок неподалік Мшанця, що у Зборівському районі, знають всі. А воно й і не дивно. Рідко де так трапляється, аби в одному місці органічно поєдналося б стільки природних принад. 

Стіною височить  сосново-листяний ліс, а вийдете з нього, то побачите аж до горизонту поля, запашні луки, тут же - численні джерела із цілющою водою, а ще далі  – горбисті останці Подільських Товтр – Медоборів.

фото02 (Copy)

Але серед цих мальовничих краєвидів є особлива, природна «родзинка». Це – плесо ставка, розташованого посеред лісового масиву. Господар гідротехнічних споруд, що регулюють рівень води у водоймі, мешканець Мшанця Ярослав Дядьо розповідає, як йому вдалося перетворити навколишню територію у привабливе для багатьох місце відпочинку та активної риболовлі.

Фото01 (Copy)

– Майже 10 років тому задумав у цьому ставку розводити рибу. Але не для того, аби вона місяцями, як кажуть, «нагулювала» свою масу, а тоді, у вересні-жовтні спускати ставок й продавати цю рибу, – розповідає пан Ярослав. – Із самого початку хотів, щоб ставок, який має площу до 5 гектарів, приваблював своєю красою, щоб могли відпочити й половити рибку як затяті рибалки, так і дітлахи, зрештою, кожен, хто бажав би із вудкою наодинці побути тут чи скупатися у водяній чистій купелі.

Ідея зарибнення водойми була простою – у ставку мають бути різні види риб. Консультувався із тими, хто вже десятиліттями розводить рибу, читав спеціальну літературу, їздив до тих, хто добре знається на цій справі. І так поступово зарибнював ставок. 

фото06 (Copy)

– Справа ця недешева?

– Безумовно. І йдеться не тільки про корм, підгодівлю. Скажімо, один кілограм малька коштує до 100 грн а то й і більше, в залежності, яку рибу хочете виростити. Зрозуміло, треба було консультуватися, вибирати ті чи інші види риб, щоб вони прижилися. Переважно, брав 200-грамові рибки й масово запускав їх у ставок. Тішився, коли бачив, як окремі із них виростали до кількох кілограмів.

– Які ж види риб вдалося Вам тут розвести?

– Це десять основних видів. Зрозуміло, карась, карп, окунь, який же ставок без них? А щоб вони, як кажуть, «не дрімали», то для цього розвів щупаків.

Згодом з’явилася і плотва, лин, судак та амур, товстолобик. Маємо і своїх водних «патріархів» - сомів. Для них, зрештою, як і для інших риб – тут ідеальні умови - вода, грунт, б’ють підземні джерела, є ковбані до 8 метрів глибиною, підводне життя вирує. Та й раки трапляються. А це – індикатор чистої води.

– А от, коли Ви спускаєте ставок, то який «рибний врожай» восени маєте?

– Ви не повірите, але ставок я не спускаю. Ото живе, розмножується тут риба, то так і нехай буде, усе природно. Дехто дивується, що то я за такий експеримент задумав, але мені не головне мати зиск від того, що я запустив мальок, виростив рибу і продав її. Так не цікаво...

фото04 (Copy)

– А що є цікавим для Вас, пане Ярославе?

– Хочу, щоб люди, яких з кожним роком тут усе більше і більше, ще частіше приїжджали сюди, знаючи, що вони мають шанс спіймати не кілька маленьких рибинок, але й виловити справжній рибний трофей. 

– Щоб зберегти оте все рибне розмаїття від любителів легкої наживи, мабуть потрібна охорона? 

– Власне, я це беру на себе самого… З цим усе добре. Скажу, що тут немає сторожа із «дубельтівкою», який ходить удень і вночі берегом, відганяючи охочих без дозволу упіймати рибку. Повірте мені, сучасні технології дозволяють, так би мовити, дистанційно оберігати ставок від небажаного втручання посторонніх. 

І це усвідомили у навколишніх селах, а заїжджі браконьєри вже махнули на наш ставок рукою, мовляв, незаконно тут нічого не впіймаєш, – сміється Ярослав Дядьо.

фото05 (Copy)

Він розповідає, що вже в обличчя знає десятки людей, які сюди приїжджають, коли починається сезон ловлі риби.

– Їдуть з Тернополя, Зборова, Збаража. Я вже не кажу про села Зборівського району. Облаштовуються на березі, часто ночують, бо нічна «покльовка» тут просто буває шаленою.

– А яка смачна юшка із тутешньої риби! – каже один із рибалок, якого зустріли неподалік від дамби. - Я сюди з Тернополя  приїжджаю своєю таврією вже десь років зо п’ять, як на пенсію пішов, – розповідає Іван Гарматій. – 25 км проїхав із «БАМу» і я вже на ставку. 

фото03 (Copy)

Просто душа радіє, що у наш час є такі люди, які створюють іншим отаку «віддушину», як цей ставок. А як їду звідси, то біля дороги все набираю у бутлі воду з джерела. Смачнюча! І помічна. То просто не вода, а мед холодний! Мав проблеми із нирками, то все пройшло, тьху-тьху. 

фото12 (Copy)

Я ще хотів би сказати таке. Не раз спілкувався із паном Ярославом, то завжди відчував, що це все йому рідне, він це любить, дбає, аби кожному, хто сюди приїде, було тут приємно. 

фото08 (Copy)

Але, на жаль, є різні люди. От, поруч, аж майже до води – прекрасний ліс, висаджений десь років з 30 років тому. Так слухайте, одного разу у лісі молоді дубки хтось позрізав! 

фото10 (Copy)

фото11 (Copy)

А то цінна порода – дуб червонолистий, гарне дерево, листя лапате, жолуді великі. 

фото09 (Copy)

І таке сталося.... Це просто жахіття! Ми колись з хлопцями застали одного такого «лісоруба», то він сказав, що ніби має право на те, аби зрізати тут дерева, бо то його пай. Але як ми почали набирати телефоном поліцію, то одразу той «пайовик» пішов з мотопилою до машини й поїхав з лісу. Так що, це все треба пильнувати й гнати звідси тих, хто нищить такий гарний куточок природи, – зітхає Іван Гарматій, закидаючи мало не на середину ставка волосінь із наживкою.

А Ярослав Дядьо тим часом показує на своєму мобільному світлини велетенських екземплярів тутешніх риб, виловлених у ставку. А ще ми побачили фото лісосаду, який вирощує біля свого дому у Мшанці пан Ярослав.

Показав він і світлини ставка та лісові галявини біля нього у різні пори доби й року.

фото07 (Copy)

На фото є і туманні світанки, й сонячні дні із блакиттю, що відбивається у воді, і вечірні зорі, які купаються у ставку... Чоловік каже, що поступово облаштовує тут, біля ставка зони відпочинку із місцем для розведення вогнища, сітками для сміття. У планах – будівництво кількох дерев’яних будиночків.

фото13 (Copy)

У них можна буде відпочити й переночувати тут, на березі лісового ставка, де аж кишить рибою, на яку із висоти ніби поглядають багатолітні дерева, поки що не зрубані недобрими людьми, котрим схоже всього, байдуже до оцієї краси й рибного царства, яке плекає він, Ярослав Дядьо із Мшанця, що на Зборівщині...

Фото: Олег Снітовський, Ярослав Дядьо

ФоторепортажТернопільщинаставокрибаТеренЗборівський районлісприродас.МшанецьЯрослав Дядьо