Село на Тернопільщині, де бузувіри вбили двох дітей, а їхню матір скалічили палицями, не може оговтатися від трагедії

У Козівському районі з нагоди відзначення 130-річчя від дня народження Іванни Блажкевич проведено науково-практичну конференцію «Життя, віддане Україні».

Учасниками події були вчителі української мови та літератури, зарубіжної літератури, завідуючі дошкільних навчальних закладів, шкільні бібліотекарі, директор краєзнавчого музею та меморіального музею Іванни Блажкевич в селі Денисів Богдан Савак, які вшанували пам’ять нескореної жінки, організатора перших дитячих садків, письменника,полум’яного публіциста, фольклориста та етнографа.

Про це повідомляє обласне управління освіти і науки.

Використовуючи виражальні засоби художнього слова, педагоги презентували зразки науково-методичних досліджень і розвідок творчості Іванни Блажкевич. Директор краєзнавчого музею та меморіального музею І. Блажкевич Богдан Савак презентував книжку “Маленька українка”.

Довідково:

Іванна Блажкевич народилася 9 жовтня 1886 р. в с. Денисів, Козівського району на Тернопільщині, українська дитяча письменниця, громадська діячка, просвітниця. 1 листопада 1918 вона була у Львові, де в числі перших склала присягу на вірність ЗУНР. На її заклик сотня молодих жителів Залукви 2 листопада перебрала владу в Галичі.

Тривалий час працювала вчителькою і вихователькою дитячих садків у галицьких селах, вела активну громадську роботу серед жінок і молоді. У 1928 році її висунули кандидатом в посли до сейму від Української соціалістичної радикальної партії. Польська влада не перебирала засобами, щоб не допустити п. Іванну до виборів.

Коли вони (зокрема, наклепи, залякування) не дали результати, тоді убили дітей (двох доньок, яких поховала за три дні). Наступного дня після похорону Люби отримала листа польською мовою, зі словами: «Смерть твоїх хаменят — то початок нашої помсти.». 15 листопада 1938 року була важко «пацифікована» польськими шовіністами — польські жандарми покарали 120 –ма буками, по чому вона три місяці перебувала у лікарні Андрея Шептицького, стала інвалідом - мала поламані кісточки на пальцях рук).

У вересні 1939 року обиралась депутатом Народних Зборів Західної України. В 1941—1943 роках була директором сільськогосподарської школи в с. Денисові. За радянської влади неодноразово була на «співбесідах» у НКВД.

У 1963 році, за наполяганням Ірини Вільде та Олеся Гончара, Іванну Блажкевич прийнято до спілки письменників України.

За даними В. Хоми, у 1973 році в її будинку проживала Галина Дидик, звідки її виселили за вказівкою КДБ.

До останніх днів життя вона працювала на літературній ниві: писала мемуари про свої зустрічі з відомими письменниками минулого, нові вірші для дітей. Померла Іванна Блажкевич 2 березня 1976 р. в рідному Денисові.

Фото з відкритих джерел