Серед тернополян обрали найкращих авторів есе
Фінал конкурсу учнівських та студентських есе Viribus unitis відбувся у Тернополі. Цього року його присвятили темі Єдності до 100-річчя Соборності України.
Учасники мали змогу написати есе на одну із трьох запропонованих тем.
1) Соборність у її різних проявах: духовна, культурна, територіальна.
2) Проблеми та виклики для української ідентичності в ХХІ ст.
3) УССД.Чи можлива соборність без самостійності?
Фінальний етап конкурсу передбачав усні виступи учасників з метою презентувати своє есе та відповісти на запитання від членів журі.
За результатами конкурсу переможцями стали:
1 місце – Дарина Панчиши, другокурсниця Чортківського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. О. Барвінського;
2 місце – Анастасія Адамовська, студентка другого курсу Чортківського коледжу економіки та підприємництва ТНЕУ;
3 місце – Олег Микитин, студент першого курсу історичного факультету ЛНУ ім. Франка.
– Переможці отримали набір ідеологічних та історичних книг, подарункові сертифікати та срібний кулон, який з давніх-давен уособлює прагнення українців здобути волю та свою самостійну державу, – каже молодіжний мер Леся Голик. – Тему конкурсу обрали не просто так, адже питання Соборності України актуальне досі. Соборність не тільки територіальна, але й духовна єдність людей – це запорука міцної держави, яку ми прагнемо збудувати і тому так важливо донести це до молоді.
Пропонуємо ознайомитися з уривками конкурсних есе.
Панчишин Дарина:
«... Але що це таке – українська ідентичність? Насамперед це те, що об’єднує наш народ та відрізняє його від інших. Мова, історія, культура, релігія, звичаї, цінності – це все і складає нашу ідентичність. Погодьтеся, усі ми чуємось дещо схвильовано, коли чуємо дзвінкий спів колядників на Різдво, коли із неабиякою цікавістю слухаємо про своє багате минуле, коли приїхавши із з-закордону радіємо мов діти почувши рідну солов’їну та відчуваємо сильну схожість із людьми, які невимушено посміхаються на вулицях твого рідного міста чи села. Український народ помітно відрізняється від решти мешканців світу тим, що він тісно пов`язаний із християнськими цінностями.
Відповідальність за свої вчинки, страх перед змінами та бажання повернути усе, як було раніше – ось найбільші перешкоди для розвитку нашої Держави у ХХІ столітті. Будучи громадянином України нам потрібно не боятися труднощів, поставити спільну мету і впевнено йти до неї. На даний момент, нею має бути всебічний розвиток молоді, який призведе до збереження ідентичності української нації.
Нам слід почати нову сторінку нашої історії, вчитися на власних та чужих помилках. Берегти в собі оту іскру,знання власної історії, прагнення волі, єдності, кращого життя для свого народу. Відкинути свою захланність, самозакоханість, байдужість та братися до спільного діла. Тільки так, ми збережемо себе, як народ, як Українську Націю…»
Адамовська Анастасія:
«... Можна стверджувати, що саме ворог став об’єднавчим чинником українського суспільства на захист своєї державності, як і Майдан, де українці-галичани і наддніпрянці відстоювали революційну гідність нації.»
Громадяни України є різні, як різними є люди у вільному суспільстві. Однак різноманіття характерів, поведінки, вподобань, можливостей і здібностей не повинно перешкоджати відчуттю приналежності українській нації та державі Україна. Більше того, різноманіття громадян як індивідів та особистостей розширює і збагачує соборність України…»
Олег Микитин:
«... В наших руках соборність нашої держави. Ми повинні гордо і сміло продовжувати справу наших дідів і прадідів , благородну місію – творити вільну, сильну, незалежну і соборну Україну…».
Фото з відкритих джерел