Що варто знати тернополянам, які є спадкоємцями

«Ніколи не кажіть, що знаєте людину, якщо не ділили  з нею спадок», – казав швейцарський письменник, богослов, поет та фізіогноміст Лафатер. І він мав рацію, адже спори між спадкоємцями – дуже поширене явище. Допомогти вирішити їх тернополянам можуть в центрі з надання безоплатної правової допомоги (БПД).

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Ч. 1 ст. 1270 ЦК України встановлено, що  для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Варто звернути увагу, що спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, передбаченого ст. 1270 ЦК України він не заявив про відмову від неї. Також у спадкоємця є право передумати і відкликати подану заяву про прийняття спадщини у такий самий шестимісячний строк. Якщо спадкоємець протягом строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Якщо ж спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини, одним із варіантів для поновлення строку є звернення до суду із позовом про поновлення строку для прийняття спадщини, призначення додаткового строку.

Проте, слід звернути увагу на те, що для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини позивачеві необхідно довести поважність причин його пропуску. Поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд визнає поважними причини такі, як тривала хвороба, відбування покарання у місцях позбавлення волі, перебування на строковій службі, перебування тривалий час за межами України та ін. Однак, якщо ви бажаєте, щоб ту, або іншу причину суд визнав поважною, то суду необхідно надати підтвердження письмовими документами відповідних органів.

Другим варіантом є отримання спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, письмової згоди інших спадкоємців, що прийняли спадщину, на подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після встановленого строку. Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Так, ст.1235 ЦК України визначено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього сімейних чи родинних відносин, а також позбавити права на спадкування будь яку особу з числа спадкоємців за законом. Не може бути позбавлена права на спадкування  особа, яка має право на обов’язкову частку у спадщині (малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні вдова (вдівець) та непрацюючі батьки), спадкують незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка б належала кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка), відповідно до ст..1241 ЦК України.

Спадкування за законом настає у випадку, якщо фізична особа не залишила заповіту, заповіт виявився недійсним, відсутні умови, які зазначені у заповіті з умовою, спадкоємці за заповітом не прийняли спадщину, фізична особа розпорядилася лише частиною свого майна.

Статтями 1261-1265 Цивільного кодексу України передбачено п’ять черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово, в межах однієї і тієї самої черги спадкоємці спадкують майно померлого у рівних частках. При цьому право на спадкування кожною наступною чергою спадкоємців за законом настає при відсутності спадкоємців попередньої черги або при неприйнятті ними спадщини або відмови від її прийняття, а також у разі, коли всі спадкоємці першої черги усунені від права на спадкування. В першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті. Передбачене законом коло спадкоємців першої черги є вичерпним.

Фото з відкритих джерел