«Соціальні послуги, що надають ГО за кошти бюджету - реалії Тернополя та досвід інших міст»
Вирішити проблеми відсутності або поганого надання соціальних послуг населенню може механізм соціального замовлення. Якісна робота громадських організацій і фінансова підтримка з місцевого бюджету - вихід із застарілої системи.
Соціальне замовлення є одним із найефективніших соціальних механізмів сучасності. Використовуючи його, влада може тісно співпрацювати з громадським сектором та вирішувати важливі питання соціальної сфери, шляхом делегування своїх обов’язків за бюджетні кошти. Завдяки цьому громадяни отримуватимуть якісні соціальні послуги.
Чи законно це?
Впровадження механізму соціального замовлення - це не лише показник готовності влади до соціального партнерства і готовності громадських організацій до надання якісних послуг. Його також можна розглядати як спосіб здешевлення та підвищення їх ефективності. Про це свідчить досвід інших міст України, адже громадські організації залучають донорські кошти та міжнародний досвід при реалізації проектів, а це розбудовує конкурентність, покращує якість і зменшує витрати з бюджету міста.
Соціальне замовлення - це не нова практика. На сьогодні нормативно-правова база механізму соціального замовлення базується на положеннях статей Конституції України, Бюджетного і Цивільного кодексів України, а також цілої низки законів і підзаконних правових актів України, до яких слід віднести Порядок здійснення соціального замовлення за рахунок бюджетних коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2013 року №324.
Як працює соціальне замовлення в Україні та Європі
Цей механізм вже успішно працює у Сумах, Одесі, Хмельницькому та інших містах України. Наприклад, в Одесі громадські та благодійні організації вже протягом більш як десяти років беруть участь в конкурсах щодо соціального замовлення. Як повідомляє Одеська міська рада, у 2017-му році конкурс соціальних проектів виграли 36 організацій у 12-ти пріорітетних номінаціях на загальну суму 2 000 000 гривень. У той же час, в Харкові прийнята програма сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення міста Харкова на 2017-2020 роки. Завдяки ній у 2018-му буде реалізовано 16 соціальних проектів, серед яких створення центру інклюзивно-інноваційного супроводу осіб з інвалідністю по слуху «Нечуючі потребують більшого» та «Старт до інклюзії» — розробка та апробація моделі інклюзивного ресурсного центру для супроводу дітей та молоді з важкими порушеннями зору.
Однією із перших областей, в якій запрацював механізм соціального замовлення стала Сумська. Там над налагодженням співпраці між владою та неурядовими громадськими організаціями працювала Ірина Білик, громадська діячка, а наразі експертка Центру громадського контролю “ДІЙ!” (ГО “Центр громадського моніторингу та аналітики”), яка також реалізовує дану практику в Тернополі. Вона розповіла як механізм впроваджувався в Сумській області:
“Сумщина стала пілотною областю, де було запроваджено Обласну цільову соціальну програму розв’язання пріоритетних проблем з використанням механізму соціального замовлення. Проте цьому передувало два роки кропіткої роботи - бо в той час ще не було ніяких роз'яснень Міністерства соціальної політики і тільки починалася мова про розвиток громадянського суспільства. Доводилось підштовхувати владу, залучати експертів і самостійно створювати проекти документів. Але ми знайшли точки перетину з координаційною радою розвитку громадянського суспільства, що була створена при управлінні інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сумської ОДА, а також здобули підтримку керівника апарату адміністрації і процес все ж запустився. Згодом створили спільну групу, визначили пріоритетні напрямки соціальних послуг, що необхідні для жителів Сумської області та розробили проект програми з реальним фінансуванням. Станом на сьогодні така програма прийнята вже вдруге, і навіть йде вже мова про її розширення.”.
Соціальне замовлення практикують також у прогресивних європейських країнах. Для прикладу, відсоток коштів, які обертаються в недержавному секторі та виділені державою через механізм соціальних контрактів у Німеччині складає 70%, а у Франції - 80%. На жаль, в Україні соціальне замовлення, становлення якого бере початок у 1996 р. в Одесі, й досі залишається як соціальний феномен-нововведення, а не як механізм, який набув широкого застосування в практичній діяльності. Потрібно міняти ставлення людей до моделі надання соціальних послуг, адже Україна крокує до світових стандартів.
Чи готовий Тернопіль до соціального замовлення?
У Тернополі над впровадженням механізму соціального замовлення працює робоча група у складі громадських активістів та представників влади.
«Запровадження соціального замовлення є необхідним і актуальним механізмом реалізації соціальної політики, що забезпечить максимальний результат при мінімальному навантаженні на бюджет, - зазначає міський голова Сергій Надал. – Звичайно, що управління міської ради надають всі основні види послуг, але цей перелік, завдяки новому механізму співпраці між громадськими організаціями та органом місцевого самоврядування, зможемо розширити. Наразі ми зосередимося на декількох пріоритетних напрямках, а потім будемо цей перелік доповнювати».
Протягом багатьох років Андрій Назаренко, голова ТОБФ «Майбутнє сиріт» і член цієї ж робочої групи, допомагає дітям-сиротам та дітям, що позбавлені батьківського піклування. Він пояснив, яким чином у Тернополі планують запустити механізм соціального замовлення:
«Соціальні послуги державних служб є вкрай обмеженими для користувачів таких послуг, тому громадські благодійні організації в яких соціальні послуги користуються попитом, мають можливість подаватися на фінансування з бюджету міської ради на 2019 рік. Зараз створена робоча група з представників влади міської та громадських організацій які надають соціальні послуги у місті Тернополі. Учасники робочої групи аналізують наявні послуги які надають державні служби та ті, які надають громадські організації, і до жовтня 2018 року мають подати програму до міської ради з пропозиціями на фінансування. Це дозволить усім учасникам процесу надання соціальних послуг бути конкурентними і якісно надавати послуги соціально незахищеним верствам населення. Надаєш якісно послуги - отримуєш фінансування. Не надаєш, то є організації, які такі послуги надають і будуть отримувати фінансування».
Окрім очевидних переваг, механізм соціального замовлення має свої ризики, наприклад: недостатньо чіткі критерії для ГО можуть призвести до маніпуляцій, викривлення конкурентних умов з боку органів влади, а неналежне регулювання - до зростання цін на соціальні послуги. Про те, що потрібно зробити аби найбільш ефективно впровадити механізм соціального замовлення розповів Володимир Шевченко, юрист, експерт Центру громадського контролю “ДІЙ!” в Тернополі (ГО “Центр громадського моніторингу та аналітики”):
“Основна мета соціального замовлення — забезпечити населення якісними соціальними послугами, розвивати громадський сектор та його співпрацю з владою. Тому для впровадження механізму соціального замовлення, громадські організації, перш за все, повинні мати досвід роботи з органами місцевого самоврядування, організації та проведення лобістських кампаній. Для дійсно ефективного впровадження влада повинна не боятися говорити відверто про проблеми які існують та делегувати частину своїх функцій громадському сектору”.
Система, що залишилася в Україні з радянських часів вже давно не є ефективною. Не доцільно використовувати бюджетні кошти на утримання комунальних закладів, які мають надавати соціальні послуги населенню, але чомусь часто виконують свою роботу непрофесійно та, в деякій мірі, недбало. До погіршення якості послуг, неефективного використання ресурсів та корупційних ризиків призводить також той факт, що контроль за наданням послуг здійснює лише влада. У такій системі вплив громадськості або ж людей, що отримують соціальні послуги, має лише номінальний характер. Якість послуг у конкурентному середовищі, яке створить соціальне замовлення, неодмінно зросте. Влада зможе делегувати свої обов’язки громадським організаціям за бюджетні кошти. Це вкотре підкреслює важливість роздержавлення соціальної сфери і перенесення частини фінансування соціальних послуг з бюджетних установ на громадський сектор.
Центр громадського контролю «ДІЙ!» в Тернополі
Довідка: Центр громадського контролю «Дій!» - проект чеської організації People in Need за фінансової підтримки Європейського Союзу. Проект полягає у розбудові в Україні мережі моніторингових центрів, які опікуються питаннями громадського контролю за діяльністю органів місцевої влади. До основних компонентів діяльності проекту відносяться: моніторинг та аналітика, адвокація, громадсько-правова просвіта, створення проактивності місцевого громадського сектору та його консолідація. Мережа на цьому етапі охоплює ключові міста в Україні, де на сьогодні цікава і динамічна громадсько-політична активність - Тернопіль, Вінниця, Запоріжжя, Краматорськ та Маріуполь (Донеччина).