«Такого ніколи не станеться в США!» - волонтерка Мері Фазано розповіла про Тернопіль
На початку 2 000-х років у Тернополі залишився жити волонтер Корпусу Миру (США) Джон Звосек, відомий як Великий Джон. Під час волонтерства він закохався та одружився в нашому місті. Тут від 2002 року американець провів усе своє життя. Це найстарший волонтер Корпусу Миру. Пам’ятний знак йому ми бачимо на фасаді будинку №2, що на вулиці Юліана Опільського неподалік тернопільської школи №5.
Сьогодні в Тернополі та в області продовжують таку роботу інші волонтери Корпусу Миру. Вони приїхали допомагати молоді поза межами навчальних закладів, а також учням, студентам, активістам ОТГ. За рік чи два роки їхньої діяльності жителі області та міста брали участь у розвиваючих проектах, які проводять регулярно, а також масштабних одноразових дійствах.
Як саме втілюють свої ідеї та які враження здобувають під час діяльності – на ці запитання «Терену» відповіли американські волонтери.
Мері Фазано (59 років), Род-Айленд
– Які проекти вдалось реалізувати під час волонтерської роботи у Тернополі?
– Я півтора роки співпрацюю з Освітньо-аналітичним центром розвитку громад у Тернополі, а також з організаціями та місцевими органами самоврядування в Бучачі та Заліщиках. Моя робота полягає в фінансовому плануванні проектів, стратегічному плануванні та написанні грантів. Нещодавно ми виграли грант від Британського посольства для реалізації Стратегічного плану в п’яти громадах – Скалатській, Шумській, Заводській, Байковецькій, Борщівській. Тож фахівці цих ОТГ отримають можливість навчатись у висококваліфікованих спеціалістів.
Також я працюю зі студентами щодо планування їхньої кар’єри. На даний час тривають семінари із першою группою студентів Тернопільського національного педагогічного університету. Це 8 занять, які включають різні профорієнтаційні завдання і виклики. Також згодом розпочнемо серію семінарів із іншою групою.
– Чому обрали для волонтерства саме Україну?
– Я завжди хотіла жити і працювати в іншій країні. На щастя, у США є така можливість через Корпус Миру.
Я сьогодні найстарший волонтер у Тернополі. Не мала сміливості поїхати раніше. Так як я працюю у фінансовій сфері, для волонтерства обрала Україну. Адже саме тут проходить процес децентралізації, який веде до потужних економічних змін в країні.
– Яка кумедна історія трапилась з Вами в Україні?
– Я була дуже здивована, коли загубила свій ноутбук в маршрутці №19. Я вийшла з маршрутки, тоді зрозуміла це і почала панікувати. Повернувшись на зупинку, я перевірила усі 19-ті маршрутки. Після години часу я побачила наступну 19-у маршрутку із моїм ноутбуком на вітрині біля водія. Я заскочила в салон і показала, що це мій ноутбук. Водій намагався задати додаткові питання, але я не розуміла їх. Нарешті він віддав мені ноутбук. Такого ніколи не станеться в США. Все, що загублене в автобусі – втрачене назавжди. Після такого випадку українці залишаться в моїй пам’яті чесними і порядними.
Нагадаємо, Нагадаємо, волонтер Тай Сміт поділився враженнями про Тернопільщину, а для Шона Хікса Тернопіль став мрією, яка здійснилась. Також читайте про те, як волонтерка Керолайн Кауфман ледь не вдарила працівницю школи на Тернопільщині та чому тернопільські студенти будять американського викладача?
Фото з архіву Мері Фазано