Тарас Циклиняк: «Мені все було старий замок по-людськи жаль». Вийшло ґрунтовне дослідження про тернопільську твердиню

«Упорядковуючи дослідження про старий тернопільський замок Володимира Кріси та Юрія Вербовецького, я намагався зробити книжку, яка зачепила б тих, котрі не дуже цікавляться історією. У мене було чітке розуміння: люди втомилися від серйозних речей, тому потрібно робити казку», — каже тернопільський краєзнавець Тарас Циклиняк. Цими днями у бібліотеці-музеї «Літературне Тернопілля» презентували книжку «Дуже старий замок», четверту із серії «Дитинство Тернополя».

Тарас Циклиняк розповідає, що ця праця була для нього важливою, хоча оповідає не зовсім про ті часи, котрі становлять для нього інтерес. «Я проводив дуже багато екскурсій, в тому числі й для тих, котрі цікавляться фортифікацією. Найчастіше люди не впізнавали у будівлі над ставом замок. Мені все було старий замок по-людськи жаль. І я дуже хотів, аби була окрема повноцінна розвідка про його історію. Фактично минуле замку містить в собі розповідь про минуле всього Тернополя».

Обкладинку для книжки створив тернопільський художник Микола Дмітрух. «Я попросив його намалювати засновника міста, Яна Амора Тарновського, з такою хитрою-хитрою жабою. За кілька днів пан Микола зателефонував і сказав: «Тарасе, намалював ту жабу, яку ти хотів, але не покажу, бо вона дуже страшна».  Зображення, котре зараз на обкладинці, намальоване поверх першого. Вийшов такий дуже хитрий православний єврей. Своїм прищуром він нагадує трохи пана Миколу, а трохи мене. І для того, щоби це була не просто постать на обкладинці, а присутнє відчуття замку, попросив пана Миколу: «А давайте Яну Амору той замок на голову посадимо». Так він і намалював. До речі, один із розділів — серія карикатур на Яна Тарновського».

Зібрати докупи весь масив інформації про замок від часу його зведення до нинішніх днів було дуже клопіткою працею. Видання насичене візуально — тут зібрані численні світлини, художні роботи, креслення, плани реконструкцій, мапи. Автори книжки — керівник архітектурної майстерні Юрій Вербовецький та її працівник Володимир Кріса тривалий час займаються дослідженням історії замку та питанням теорії його реконструкції. Великий обсяг книжки займає історична хроніка. Відтак — розповідь про замок як місто-фортецю, споруду, котра була центром міста, звідки Тернопіль розбудувався. Це намагання зрозуміти, який вигляд мав старий замок до того, як Наполеон Орда зобразив його на акварелі в 1870 роках. Масштабна частина роботи стосується теорії реконструкції замку.

Володимир Кріса розповідає, що намагався зібрати максимальну кількість історичних відомостей про старий замок із найрізноманітніших джерел. Юрій Вербовецький відзначає, що працюючи над дослідженнями, вдалось віднайти унікальні факти. Напрацювання згодом можна використати, аби створити унікальний історичний об’єкт.

- Ця книжка не з’явилась би без поколінь краєзнавців. Як мені свого часу праці кількох дослідників минулого Тернополя змінили уявлення про історію міста, так, маю надію, ця книжечка спонукатиме дослідників шукати нові факти нашої історії, — сказав Тарас Циклиняк.

Довідково. Старий замок — фортифікаційна споруда, найдавніша частково збережена будівля міста. Два цокольні яруси з бійницями з боку ставу, перший наземний ярус (з боку майдану Волі), а також фрагменти верхніх ярусів — залишки первісної споруди, збудованої в 1540–1548 рр. Зведений над цокольними ярусами триповерховий центральний масив будівлі з двосхилим дахом і фронтонними завершеннями, а також симетричні двоповерхові флігелі з північного та південного боків — зміни кінця XVIII – початку XIX століть, коли замок втратив своє оборонне значення та був перебудований у палац. Первісний вигляд будівлі повністю втрачений.

Анна ЗОЛОТНЮК Фото автора