Тернопілля: рибу на Дністрі винищують і стихійні браконьєри, і «законні» (фото)

Аби зберегти для майбутніх поколінь унікальну екосистему Дністра, тернопільські депутати вирішили шукати підтримку у колег із сусідніх областей.

На сесії обласної ради 20 липня більшість підтримала пропозицію депутатів фракції «Самопоміч». Тож тепер звернення надішлють до обласних рад і обласних держадміністрацій Івано-Франківської, Хмельницької і Чернівецької областей.

Йдеться про тимчасову заборону промислового вилову риби на Дністрі. Лобіював це питання особисто гуманітарний заступник голови обласної ради Любомир Крупа. До слова, саме він на загал висловив власні побоювання з приводу можливості побудови каскаду ГЕС на унікальній річці («Терен» писав про це ТУТ – прим.). На тлі інформації, що з’явилася нещодавно – про плани Кабміну щодо розвитку гідроенергетики – ця тема знову набуває чималої актуальності. Згадали депутати і про те, що на Тернопіллі міліють ріки і колодязі, «втікає» вода. Через це на сесії навіть виникла невелика дискусія.

- Та почекайте! А може, якраз побудова ГЕС і вирішить цю проблему – підніме рівень підшкірних вод, - зауважив голова обласної ради Віктор Овчарук. – А взагалі – це не має безпосереднього стосунку до питання, яке ми приймаємо…

Нагадаємо, громадські активісти і екологи вже влаштовували протести на захист Дністра під обласною держадміністрацією. Вони готові і тепер відстоювати свою позицію.

Пропонуємо повний текст звернення:

«Басейн ріки Дністер займає західну частину України і більшу частину території Молдови. Площа басейну становить 72100 кв. км, із них в межах України розташовано 52690 кв. км, або 73%. Загальна довжина річки 1362 км, із них в межах України - 925 км, або 68%. Басейн річки знаходиться у межах Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької, Вінницької, Чернівецької та Одеської областей.

Дністер – справді унікальна екосистема. Там мешкають десятки видів риб, які внесені до Європейського червоного списку та охороняються Бернською конвенцією. Зокрема, вирезуб причорноморський, марена звичайна, йорж смугастий, стерлядь прісноводна, чоп великий. Вітчизняні науковці та екологи вказують, що за останні 20 років кількість рибних запасів на Дністрі зменшилася у десятки разів. Побутове браконьєрство, ненормовані скиди води ГЕС, промислове забруднення, заморні явища, потрапляння агрохімікатів у водні об’єкти, відсутність системного зариблення аборигенними видами риб — ось далеко не повний список причин зменшення рибних запасів.

У результаті цих негативних впливів за останні роки спостерігається різке зменшення чисельності основних видів риб – судака, коропа, сома, ляща. При цьому близько 80% видового складу риб охороняється відповідно до різних нормативних актів, в тому числі міжнародних, а 16 видів - занесені до Червоної книги України.

Як зазначає ряд науковців, річка Дністер має певні проблеми із відтворенням водних біоресурсів. Долина Дністра в певній частині являє собою справжній каньйон. Саме тому, умови нересту та розвитку молоді для більшості видів риб далекі від оптимальних. З аборигенними видами риб існує інша проблема – державні кошти виділяються, проте відсутні відповідні риборозплідні потужності, що обмежує кількість доступного посадкового матеріалу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.1996 року №552 «Про перелік промислових ділянок рибогосподарських водних об’єктів (їх частин)» було визначено перелік промислових ділянок для вилову риби, до яких увійшов і басейн річки Дністер з лиманами та водосховищами.

З моменту прийняття вищезгаданої Постанови на р. Дністер із року в рік відбувається незаконний і неконтрольований промисловий вилов риби, завдаються збитки екосистемі Дністра. Рибні ресурси Дністра винищують не лише стихійні браконьєри, а й цілком «законні». Промисловий вилов риби на Дністрі здійснюється з численними грубими порушеннями правил промислового рибальства. Так, вилов риби здійснюють протягом усього року, у тому числі і взимку, коли риба скупчується на зимувальних ямах і під час нересту. Усі намагання спіймати і покарати браконьєрів та промислових рибалок зводяться до посилання на діючий дозвіл та отриману квоту спеціального використання водних біоресурсів.

Вкрай неефективною є діяльність Держрибагентства України, яке відповідно до ст. 24 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» видає дозволи на право вилову водних живих ресурсів. Держава надає риболовецьким артілям (бригадам) право встановлювати лише обмежену кількість сіток, регулюється навіть розмір вічка сітки. Але насправді їхня робота ніким не перевіряється і промисловики мають змогу коїти все, що заманеться: ловити під час нересту, під час зимування риби на ямах, наглухо перегороджувати сітками русла річок, значно зменшувати в документах розміри улову (в результаті платити мізерні податки, але отримувати надприбутки).

Контроль за дотриманням відповідних квот на промисловий вилов риби здійснюють інспектори Держрибохорони на місцях. Проте, враховуючи недостатню чисельність штату цих служб в областях, низьку мотивацію працівників та високий рівень корупції, цей контроль здійснюється неналежним чином, а подекуди взагалі відсутній.

Промислове освоєння Дністра створює перешкоди в реалізації туристичного та рекреаційного потенціалу регіону, який є одним із найбільш пріоритетних, втрачаються перспективи поповнення бюджету держави за рахунок розвитку туристичної галузі.

Вважаємо, що тимчасова заборона промислового вилову риби дозволить перейти від браконьєрства та варварського промислу до аквакультури та рекреаційного рибальства.

З огляду на вищевикладене просимо підтримати ініціативу Тернопільської обласної ради про тимчасову заборону промислового вилову риби на річці Дністер у межах Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької і Хмельницької областей на період 2016-2018 років для вирішення екологічної ситуації, пов’язаної зі збереженням водних біоресурсів у регіоні, відновлення чисельності видів риб, враховуючи ті, що охороняються відповідно до різних нормативних актів, в тому числі міжнародних, а також занесених до Червоної книги України.

Відновлення промислового лову вважаємо можливим лише після надання висновків екологічними науковими організаціями щодо оцінки чисельності основних видів риб, можливості та обсягів їх вилову промисловими знаряддями лову, а також після налагодження системи моніторингу та якісного контролю за додержанням квот на промисловий вилов риби.

Звертаємося до обласних рад, обласних державних адміністрацій Івано-Франківської, Чернівецької та Хмельницької областей щодо підтримки зазначеного рішення та пропонуємо налагодити координацію спільних дій із порушеної проблеми».

Фото автора і з відкритих джерел

Довідка. Про те, що відбувалося на сесії 20 липня, читайте також - ТУТ, ТУТ, ТУТ, ТУТ, ТУТ і ТУТ.