Тернопільщина взялася рятувати палац, якому 110 років (фоторепортаж)
У Тернопільській області оголошено відкритий архітектурний конкурс на кращу проектну пропозицію з реставрації та пристосування палацово-паркового комплексу графа Бадені у смт Коропець Монастириського району.
Спочатку трішки історії. У 1893 році граф Станіслав Бадені, краківський маршалок, купує від Альфреда Мисловського маєтності Коропця. Станіслав Бадені був рідним братом Казимира Бадені – «залізного» губернатора Галичини у 1888-1895 рр. Придбавши землі Коропця, граф розпочинає поблизу старого палацу (1864 р.) нову будову, масштабні роботи по розбудові резиденції тривали з 1893 по 1906 рік, - пише сайт «Коропець».
Палац у Коропці побудували у стилі «Віденського Ренесансу».
Будівля має п’ять портиків із коринфськими ордерами і три ризаліти із тосканськими ордерами. Парадний фасад має три портики, середній портик має чотири колони іонійського ордеру та трикутний фронтон. Посередині портик розділяє балкон з балюстрадою. Садовий фасад має головний (великий) ризаліт і два портики. Два бічні фасади прикрашають півкруглі ризаліти, які теж багато оздоблені фресками з рослинними орнаментами, масками левів. Бокові портики мають по дві спарені тосканські колони.
Фронтон оздоблений декоративним рельєфом. Дахи доповнюють архітектуру фасадів. Центральний купол високий, чотирисхилий, із зрізами на кутах. Бічні куполи дещо менші, чотирисхилі без зрізів. Міжризалітова та вся садова частина покрита чотирисхилим дахом. З тераси, яка охоплює три ризаліти, через кам’яні сходи можна вийти до парку.
З боку парадного фасаду палац мав хол, зі сторони саду – великий зал для проведення балів та бенкетів. У верхній частині – хол з трьох сторін оточувався галереєю. Від неї з двох кутів спускались дубові сходи. На першому поверсі ліворуч від холу розмістився салон, а праву сторону займали житлові кімнати. Ліворуч від королівського залу розміщалась їдальня, за нею – бібліотека, а в кінці – капличка з виходом назовні.
На початку ХІХ ст. навколо старого палацу уже існував парк у пейзажному стилі, який сформували на основі діброви. Станіслав Бадені ймовірно проводив реконструктивні роботи у парку, доповнивши садові композиції новими рослинами. Для перебудови свого парку Станіслав Бадені запросив уже відомого на той час галицького садівника Арнольда Рерінга – засновника Стрийського парку у Львові. У парку сформували великі галявини із групами декоративних дерев та кущів.
Перед палацом влаштували звичайний газон. І за палацом у саду, ще один газон, на якому висадили троянди. Через парк протікають дві річки: Коропець та Млинівка. Протилежні береги цих річок поєднувалися за допомогою білих містків. Був у парку також ставок, біля якого розміщувались оранжерея та теплиця.
У 1912 році син Станіслава Стефан Бадені успадкував маєтності Коропця і володів ними аж до 1939 року. Відомо, що до цього часу парк старанно доглядався. Тут працювало близько 30 працівників. В структурі парку існував фруктовий сад, де серед звичайних фруктових дерев росли абрикоси, волоські горіхи. А ще в парку росли каштани, клени, срібні тополі, дуби, липи, ясени, плакучі верби, два великих тюльпанових дерева. Біля парку починався горіховий гай. В архіві Стефана Бадені збереглись фотографії 30-х років із видами на парк та палац, а це дає змогу частково відтворити садово-паркові композиції.
Оскільки палац було завершено вже на початку ХХ століття, незадовго до Першої світової війни, більшість мистецьких колекцій родині Бадені залишалася в їхніх маєтках в Радехові та Буську, тож у Коропці було зовсім небагато цінних старовинних меблів та картин. Лише в бальній залі стояв різьблений стіл у стилі Людовіка XVI з великою мармуровою стільницею, а в інших кімнатах також лише окремі речі, що не входили в якісь комплекти. В 1914-1920 роках палац було сильно пошкоджено. Саме тоді з усіх стін було видерто портрети, знято вікна і двері. Родина Бадені в міжвоєнний період встигла відновити палац майже у його первісному стані. Єдине, чого відтворити не вдалося, так це портретів королів – копії відомих робіт Яна Матейки виконані Марцелем Машковським.
У 1944-1955 роках Коропець був районним центром. Державні, партійні та інші районні органи управління розміщувались у палаці. Згодом, 1959 році в Коропці відкривають школу-інтернат і приміщення палацу віддають для потреб школи. Надалі школа-інтернат розбудовувалась і всі навчальні корпуси та господарські будівлі споруджували на території парку. Переважна більшість їх розмістилась в партерній частині, перед парадним фасадом палацу.
Враховуючи велику цінність палацово-паркового комплексу, виконавчий комітет Тернопільської обласної ради надає Коропецькому парку статус пам’ятки садово-паркового мистецтва ХІХ ст. місцевого значення.
На даний час палац графа Бадені належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, управління якою здійснює Тернопільська обласна рада, і перебуває на балансі Коропецького обласного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою. Значну частину колишнього парку займають будівлі ліцею-інтернату, які утворюють єдиний ансамбль. Південно-західна частина парку залишається незабудованою.
А тепер щодо конкурсу. Замовник відкритого архітектурного конкурсу на кращу проектну пропозицію з реставрації та пристосування палацово-паркового комплексу графа Бадені у смт Коропець Монастириського району стала обласна рада. Організатор конкурсу - Тернопільська обласна організація Національної спілки архітекторів України.
Сам конкурс проводиться в один тур. За необхідності, визначеної журі конкурсу та погодженою з організатором конкурсу, після підбиття його результатів, організатором конкурсу може бути прийняте рішення про проведення другого туру. Мета конкурсу - визначення найкращої проектної пропозиції з вироблення об’ємно-просторового рішення із збереженням історичної цінності, популяризації та пристосування палацу Бадені для використання у навчально-виховному процесі ліцею-інтернату. Також - визначення претендента на виготовлення проектної документації на подальше проектування.
Щодо завдань, які ставить перед собою конкурс, то це – пошук найкращих рішень щодо реабілітації історичного середовища та формування нового в оточенні палацу графа Бадені, об’ємно-просторового рішення палацу з парком, збереження та реновація цінних інтер’єрів, створення музейних приміщень, створення умов для проведення в палаці офіційно-ділових зустрічей. Йдеться про облаштування залів для зустрічі офіційних делегацій, представницьких залів, готельних номерів для почесних гостей.
Отож, конкурсанти повинні запропонувати свої ідею щодо вирішення перерахованих завдань. Визначено і критерії оцінки
робіт конкурсантів. Це - унікальність та неординарність архітектурної ідеї, оптимальність, неординарність та функціональність архітектурного рішення планування паркової зони, вартість об’єкта, енергозберігаючі рішення. Учасниками Конкурсу можуть бути окремі фахівці або авторські колективи дипломованих професійних архітекторів, студенти архітектурних навчальних закладів, які здобувають відповідну кваліфікацію.
Перша премія конкурсу - 20 000 гривень, друга премія – 15 000 гривень, третя премія – 10 000 гривень. Фонд заохочувальних премій – 5 000 гривень.
Перша премія надає пріоритетне право на укладення договору на виготовлення проектної документації стадії проектування.
Оголошення результатів конкурсу - 24 листопада 2016 року.
Фото автора