Тернопільщина живе очікуванням «смачного» і «вишиваного» фестивалів (фото)

Завтра у Борщові відбудуться традиційні фестивалі «Борщівська вишиванка» та «Борщ’їв».

 Зрозуміло, що головними «героями» цих двох етнографічно-кулінарних фестивалів будуть знаменита «борщівська вишиванка» та одна із найулюбленіших страв українців – борщ.

Отож, спочатку про неї, вишиванку. Що ж вона може розповісти?

Дуже багато, адже у її вишитті закодований певний зміст, стверджує на сторінках «Золотої Пекторалі» Леся Грабик, головний зберігач фондів Борщівського обласного краєзнавчого музею. Причому у кожної – є свій, неповторний зміст, якого не віднайти в іншій вишиванці. Сорочка від вроків, вишита шовком, «білим по білому», з тризубом, який майстрині вправно вишили у візерунку, – такі зразки сорочок можна оглянути у Борщівському обласному краєзнавчому музеї, де діє виставка давньої народної сорочки Борщівщини.

Тут представлено близько 80-ти найяскравіших зразків «борщівської сорочки», вишитих чорною бавною. Особливо унікальними і неповторними є святкові жіночі і чоловічі сорочки 20-х- 30-х рр. ХХ століття, що представляють майже усі населені пункти району. Саме вони складають найчисельнішу частину фондової етнографічної колекції Борщівського обласного краєзнавчого музею, що формується вже протягом 38-ми років. В результаті проведеної збиральницької та дослідницької роботи зібрано повноцінну збірку народного одягу із своєрідними елементами форм та орнаментики, які були характерними для місцевого населення.

Серед колекційних раритетів на особливу увагу заслуговують сорочки із Юр’ямполя, Олексинців, Більче-Золотого, Пищатинців, Устя, Гермаківки, Сапогова, Висічки, Вербівки, Худиївців, Вовківців, Шупарки. Орнаментальна композиція у вигляді рослинного або геометричного мотивів розміщена на уставці, по всьому рукаві, на грудях, по обидва боки пазухи. Вишивка виконана техніками колодки, битим, верхоплут, касафор, мережка та інші. На багатьох сорочках присутнє оздоблення бісером, стеклярусом, «хіром». Все це разом надає сорочкам неповторності та ошатності.

У музейній збірці є ряд сорочок, які походять з одного села і, на перший погляд, дуже подібних між собою. Насправді ж, досліджуючи ці зразки, можна простежити індивідуальність вишивки у межах характерної традиції того чи іншого села. Це можна побачити на прикладі експонатів з сіл Вовківці, Кривче, Турильче, Бабинці.

Найдавнішою в колекції є сорочка з Горошової, яка датується приблизно 1890 років. До цікавих екземплярів можна віднести сорочку з села Юр’ямполя з вишитим мотивом – оберегом від вроків. Це вишитий чорною бавною, не чітко виражений візерунок з правого боку, нижче пояса. Переважно такі обереги шились на обрядових сорочках, наприклад весільних.

Оригінальною є сорочка з села Вовківців, яка вишита натуральним шовком. Можна стверджувати,що власниця цієї сорочки була досить статечною особою, адже цією коштовною ниткою мали змогу вишивати не всі, лишень досить заможні верстви населення нашого краю.

На виставці представлені також зразки чоловічих сорочок, зокрема з Мельнице-Подільської округи та центральної частини району.

Серед тих, що вишиті кольоровими квітковими букетами з домінуванням чорного кольору, вирізняється сорочка з Борщева. Вона датується 1920-х рр. минулого століття. Оригінальність її у тому, що в рослинному орнаменті вміщено зображення української символіки – тризуба. В умовах польського панування, а пізніше і радянського, коли під забороною перебувало все українське, надягати таку сорочку було просто небезпечно. Саме ця сорочка є свідком високої національної свідомості та патріотизму її власника.

Особливої уваги заслуговують сорочки шиті «білим по білому» з Боришківців, Шишківців та Сков’ятина.

Стіни виставкових залів прикрашають чорно-білі світлини минулого сторіччя. На весільних або просто зроблених на пам’ять сімейних фото наші земляки в неповторному традиційному одязі Борщівщини.

Святковий одяг борщівського населення, а особливо “чорна бавняна сорочка”, залишають за собою право бути неповторними і оригінальними. Вирізняються архаїчними способами оздоблення і виготовлення. Вони є невичерпним джерелом для етнографічнорї науки. Нині борщівська сорочка отримує друге життя. Вона знову стає модною і вабить не одну панянку придбати собі таке неповторне вбрання. Але цих раритетів стає дедалі менше.

На сьогодні працівники Борщівського музею своїми силами продовжують збирати останні унікальні зразки традиційного одягу жителів Борщівщини. З нових надходжень на виставці експонуються дві жіночих сорочки поч ХХ століття з Більче- Золотого, подаровані братами Чолканами, сорочка з Окопів, подарована О. Вавриком, дитяча хлоп’яча сорочка зі Стрілківців, яку передала М. Макогонюк.

Ознайомитсия із історєю борщівської сорочки, оглянути автентичні давні її зразки можна буде під час фестивалю «Борщівська вишиванка». А що ще буде у Борщові, упродовж неділі, 18 вересня.

Передусім, об 11-й  годині - відкриття виставки «Борщівська народна сорочка». Пройде майстер-клас з технології крою, техніки шитва та вишивки борщівської сорочки за участю авторів книги «Борщівська народна сорочка» Людмили та Олексія Покусінських.

Після цього, о 12-й годині відкриється виставка вишиванок із сіл району «Село моє у вишиванках розквітає і лине пісня понад краєм», декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва майстрів Тернопільщини. Все це буде у центральній частині міста.  У цей же час на майдані Свободи триватиме виставка-розпродаж робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів району «Україно! Ти моя молитва!..». О 13-й годині розпочнеться фестиваль борщу «Борщ’їв 2016». Тут будуть майстер – класи з приготування борщу за рецептом народного артиста України Григорія Драпака та  участю фольклорного колективу «Баламути» з Білорусії, частування борщем, приготовленим сільськими господинями, концертна программа. Десь о 15-й годині планується фольклорно-мистецьке дійство «Чорна борщівська сорочка – краю мого оберіг» за участю обрядово-фольклорних, хорових, хореографічних, інструментальних колективів, вокальних ансамблів, солістів-вокалістів району та області, гостей, Героя України, лауреата Шевченківської премії, народного артиста України Василя Зінкевича, народного артиста України Григорія Драпака, Волинського Державного академічного народного хору, гурту «Рокаш» із Мукачева, поета-пісняра Степана Галябарди, мистецьких колективів Київської, Хмельницької, Львівської, Луганської, Тернопільської областей. Під час фестивалю проводитиметься благодійна акція зі збору коштів для потреб захисників Вітчизни.

Фото автора