Тернопільщині можуть сказати: свинини не їсти, молока не пити!
Реалізація законодавчих ініціатив суттєво обмежить раціон мешканців області.
Таке правило, винесене у заголовок і яке притаманне під час Посту, дуже скоро може стати постійним в Україні.
Адже, як пише Ірина Паламар, голова Асоціації тваринників України.
27 лютого, у ВРУ до порядку денного було внесено розгляд законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів стосовно забезпечення простежуваності».
Таку ініціативу депутати загорнули в гарний фантик. Для загалу основною метою цього документу є попередження розповсюдження особливо небезпечних хвороб тварин, а також підвищення відповідальності операторів ринку щодо забезпечення простежуваності й безпечності харчових продуктів. Але яка ж начинка в цієї «цукерки»?
Насправді ж, в Україні банально хочуть заборонити закупівлю домашнього м’яса. Законопроект передбачає введення вже з 1 січня 2020 року заборони використання м’яса та інших продуктів забою, отриманих у результаті забою не на бойні, яка має експлуатаційний дозвіл. Селянам пропонують здійснювати забій тварин не самостійно, а на сертифікованих пунктах забою. Заборона не стосується лише випадку власного споживання такої продукції. Тобто, вже менш як за два роки українці не зможуть вільно продавати м’ясо, яке самі ж виробили. За великим рахунком, національний продукт може зникнути з наших столів, а на ринку залишиться лише «смачна паперова закордонна продукція».
Водночас, чинний ЗУ «Про основі принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» передбачає введення цієї заборони з 1 січня 2025 року і дозволяє реалізацію м’яса на агропромисловому ринку кінцевому споживачеві в межах50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений.
Як і все в цьому світі, медаль має дві сторони. З одного боку, дійсно, на сьогодні ми маємо ситуацію, коли такі небезпечні хвороби тварин, як АЧС, стрімко поширюються Україною. В зв’язку з цим, питання харчової безпечності м’яса стоїть дуже гостро. Понад те, рухаючись у напрямку ЄС, ми повинні забезпечити високі стандарти якості нашої продукції, адже погоджуюсь, що забій, проведений на приватних подвір’ях, не дозволяє дотриматися високих санітарно-епідеміологічних вимог. Це можливо лише на спеціально облаштованих забійниках. Сьогодні нам вкрай потрібен дієвий державний контроль, а система простежуваності повинна стати ефективним засобом захисту споживача.
А з іншого боку, законопроект №7489 фактично закриває ринок реалізації м’яса приватним домогосподарствам. Така ситуація відбувається вже не вперше. Обурення людей і справжню паніку серед населення викликала попередня заборона влади на закупівлю домашнього молока, оскільки воно є молоком другого сорту, а відповідно — низької харчової якості.
Як бачимо, держава систематично забирає в людей можливість заробітку, а потрібно враховувати і той факт, що подібна торгівля дуже часто є основним і єдиним засобом виживання селянської сім’ї. Натомість нічого не пропонується взамін. І, як наслідок, приватні домогосподарства лишаються ні з чим.
Вже прослідковується стабільна тенденція нашої влади забирати в людей можливості й нічого не давати взамін. Безумовно, подібні реформи повинні відбуватися, але цьому повинен передувати чіткий і продуманий шлях виважених рішень з боку держави. Необхідно забезпечити впровадження певного адаптаційного періоду, протягом якого буде розроблено прозорий механізм впровадження вимоги щодо забою тварин. Окрім того, потрібно забезпечити належне фінансування. Зокрема, побудувати пункти забою тварин у кожному районі. Це дозволить людям користуватися такими пунктами в межах адекватного територіального доступу, що, у свою чергу, скоротить витрати на транспортування. Пункти забою, які матимуть експлуатаційний дозвіл, повинні відповідати усім вимогам та стандартам, згідно зі своєю діяльністю. Так само й процедура видачі документів про забій має бути прозорою і відкритою.
Кому ж заважає домашнє м'ясо та до чого призведе така «турбота» і «підтримка» держави? Банальна заборона продажу поставить українців у ще складніші умови. Сьогодні ціна на м'ясо і так досить висока, а враховуючи теперішні пенсії і заробітні плати, вона й узагалі є захмарною для певних категорій громадян. Окрім того, відбувається постійне подорожчання і системний ажіотаж перед святами. Тільки в минулому році ціни виросли більш ніж на третину.
У випадку заборони домашнього м’яса на ринках, люди просто почнуть вирізати поголів’я, а ціни стануть не просто захмарними, а космічними.
Чому немає детального плану та чітко розробленої програми? Як мінімум, Мінагрополітики повинно розробити порядок будівництва пунктів забою, визначити їхню кількість, провести інформаційно-роз’яснювальну роботу серед населення, а також забезпечити належне фінансування цього процесу. Зокрема, надавати людям податкові пільги, залучати кредити тощо. Бо найлегше та найпростіше — зламати, а ось запропонувати альтернативу — набагато складніше. Для цього потрібно думати про населення, а така функція для більшості наших народних обранців не притаманна взагалі.
Фото з відкритих джерел