Тернопільські двері минулого століття з відбитками часу (фоторепортаж)

Час вчувається через його наслідки, а не безпосередньо в дії.

Час — це витерті поверхні, полущена фарба, річні кільця дерев, зморшки. Сам по собі час ніби не існує, як і колір. Він проявляється через посередників.

Міське середовище — один із таких. Старі двері свідчать про історію не менш інформативно, ніж історичні тексти. Так, принаймні, мені здається.

Тож нині — текстура минулого, його нерівності, шерхлості, витертості.

Анна ЗОЛОТНЮК

Фото авторки