Тернопільські зникаючі підвальні ґратки (фоторепортаж)

Є речі, чиє зникнення майже тактильне. Чиє перебування на межі буття й небуття особливо помітно. Серед них — підвальні ґратки.

Ці дещиці, скромні у своїй принадності, вгрузають в асфальт чи ґрунт, занурюються в небуття. Іноді здається, що розчиняються.

І хочеться їх втримати, бо вони є складовою будинків, є деталями того минулого часу, що як пісок сповзає «по пальцях моїх і в безодню тікає» згадуючи По.

Анна Золотнюк