Тернопільський нейрохірург розповів про небепеку аневризми

Аневризма судин головного мозку — це вип'ячування стінки артерії у вигляді мішка зі стоншеною судинною стінкою. Небезпека аневризми полягає в тому, що вона може розірватися та призвести до крововиливу в мозок і серйозних наслідків для здоров'я і життя людини. Як проявляється аневризма, як запобігти цим негативним наслідкам і з якими сучасними технологіями працюють хірурги у Тернопільській обласній клінічній  лікарні, – розповів завідувач відділення нейрохірургії Ігор Загрійчук.

Аневризма – це стоншення стінки судини головного мозку. Якщо є стоншення, то є дуже велика загроза, що стінка судини може в будь-який момент розірватися. Якщо так стається, відбувається інсульт, – пояснює лікар-нейрохірург. – Найчастіше це проявляється у віці від 30 до 60 років.

Які симптоми аневризми

Аневризми якимось конкретними клінічними симптомами не проявляються. Є, звичайно, певні клінічні наслідки – може опуститися повіка, випасти поле зору, можна втратити зір, але це стосується великих аневризм розміром від семи міліметрів і більше. Малі, які мають два-три міліметри, клінічно можуть не проявлятися, але для життя людини загрозу нести, бо стається крововилив у якусь функціональну частину мозку і це тягне за собою наслідки: або втрата життя, або інвалідизація.

До речі, інколи дійсно бувають головні болі, які пов’язані з аневризмою. Зокрема, одна із наших пацієнток, прооперована півтора року тому, звернулася із цим симптомом. Це молода жінка, 29 років, у якої було виявлено аневризму. Її головні болі турбували відколи вона себе пам’ятала. Але після хірургічного втручання зразу на другий день уже не відчувала головного болю. Зараз ми зідзвонюємося і, за її словами, після операції її жодного дня більше голова не боліла, – каже Ігор Загрійчук.

Як можна виявити аневризму

Найточніший метод візуалізації аневризми головного мозку – проведення церебральної ангіографії. Ангіограф – це спеціальний апарат, який діагностує аневризми головного мозку, спинного мозку, кардіологічні проблеми. На ньому проводяться стентування судин серця, судин головного мозку.

Зокрема, у нашій лікарні ми вже працюємо із стентуванням судин головного мозку близько двох років, проведено десятки операцій. Допомагає нам у цьому мій колега, лікар-нейрохірург, завідувач відділення нейрохірургії Волинської обласної клінічної лікарні Іван Бобрик. До цього нам не була доступна ця методика візуалізації і, відповідно, проведення таких хірургічних втручань, а тепер це можливо, – зазначає лікар.

У чому особливість такого закритого хірургічного втручання

Це малоінвазивне хірургічне втручання. Полягає в тому, що через невеликий прокол у стегновій артерії проводиться мікрокатетер до судини головного мозку, контрастується і через цей катетер ставлять мікроспіралі або стенти, або мікроспіралі і стенти залежно від випадку.

Чи можна сказати, що завдяки цьому сучасному методу лікування зменшиться кількість інсультів?

Я думаю, що спектр хірургічних втручань з приводу судин головного мозку у нас буде збільшуватися. А завдяки цьому сучасному методу можна запобігати певним інсультам, а також можна зменшити кількість інвалідизації після інсультів. Власне, якщо люди ходять з аневризмою, то інсульт практично неминучий. Хоча є певний відсоток, коли з аневризмою можна прожити до ста років і не знати про це. Це від багатьох чинників залежить. Тому важливо регулярно проходити медичні огляди, щоб виявляти їх з ранньої стадії. У відділенні нейрохірургії та відділенні інтервенційної радіології ми виконуємо весь спектр необхідних досліджень, а також інтервенційні втручання для лікування та попередження ускладнень, розповідає Ігор Загрійчук.

Фото Тернопільської обласної клінічної лікарні