Зоряне небо в деталях. Тернопільський фотограф Дмитро Кучер про особливості астрофото

Недоспані ночі, холод, очікування вдалої погоди. Проте і результат, і сам процес астрофотозйомки того вартують, каже тернопільський фотограф Дмитро Кучер. Із ним я поспілкувалась про особливості таких світлин і розпитала про найголовніші їх складники.

— Коли ми говорили минулого разу, ти захоплювався нічною фотозйомкою, як прийшов до астрофото?

— Я захотів отримати кращий результат, фотографуючи нічне небо  засобами для астрофото. Але крім “монтування”, купив ще й телескоп. Ось так, мабуть, і прийшов до астрофото.

— Які потрібно прилади, аби займатись ним?

— Необхідний мінімум — “монтування”. Це пристрій, який забезпечує компенсацію обертання Землі, що вможливлює деталізовані знімки Чумацького шляху та інших об’єктів зоряного неба. Крім того, потрібні штатив або щось, на що встановити “монтування”, телескоп/об’єктив — для спостереження за об’єктами космосу та фотоапарат. Максимум — девайси для телескопа та фотокамери.

— Про одну світлину ти писав, що використав камеру, котра ловить інфрачервоний спектр. А ще є фільтр, котрий проявляє водневі туманності. Які ще штуки допомагають побачити астрономічні об’єкти?

— Камера, що ловить інфрачервоний спектр, перероблена з простої дзеркальної фотокамери — з неї демонтували фільтри перед матрицею, які відсікають інфрачервоний спектр.

Фільтр, що проявляє водневі туманності, має мій товариш Андрій Ревун, це специфічна штука, яка монтується в сам фотоапарат.

Які ще штуки допомагають побачити астрономічні об’єкти, навіть не знаю. Для покращення якості фотографії використовують різноманітні фільтри, але про них я нічого не зможу розписати, оскільки сам вивчаю.

Для того, щоби знайти потрібну галактику, сузір’я чи інший об’єкт, потрібні мобільні додатки з картами зоряного неба в реальному часі, найпопулярніший — Stellarium.

— Як довго займаєшся постобробкою? Що власне робиш за допомогою програм?

— Я ще розвиваюсь у цьому напрямку, тому постобробка займає не так багато часу. Поки лише коректую яскравість, шуми та різкість, якщо працюю з панорамним знімком, то “зшиваю” кадри.

— Астрофото — це про техніку чи про чуття моменту, композиції?

— Складно відповісти на це запитання, оскільки є різні об’єкти. Якщо, наприклад, фотографувати галактику, то, як не дивись, вона одна й та ж, тому справа тут у техніці, але якщо фотографувати Місяць, тоді чуття моменту й композиції допоможуть отримати кадр, не схожий на інші.

— Як багато тут творчого?

— Мабуть, не творча людина за таке не візьметься. Крім того, один і той же об’єкт можна по-різному обробити у фоторедакторах, тому творчості тут достатньо.

— Наскільки розумію, астрофото це для терплячих, бо значення витримки вимірюється хвилинами, а не секундами…

— Мабуть, так, для терплячих, але ви навіть не уявляєте, з яким нетерпінням очікуєш результат зйомки.

— Які складові вдалого фото? Чи важить вдача?

— Передовсім — розрахунок! Треба розрахувати точку, де буде потрібний об’єкт, місце, з якого зніматимеш. Але є те, що пов’язане із вдачею — погода. Тому, безхмарне нічне небо треба ловити. Я постійно слідкую за прогнозом погоди, щоби вирватись кудись на зйомку… Аби зробити вдалий кадр, потрібно часом дуже довго чекати…

— Повернемось до місця знімання. Деякі роботи, наприклад, Місяць, ти фотографував у Тернополі, але часто робиш світлини за містом. Розкажи, як місце впливає на фото?

—  Перш за все, для отримання чіткого зображення потрібно чисте небо — як від пилу, газового забруднення, так і від світлового шуму, який досить інтенсивний у великих містах. Крім того, слід враховувати рельєф місцевості, приміром, щоби горби та ліси не завадили у зніманні.

— І про час. Розумію, що в різний час на небі видимі різні об’єкти й видимі вони по-різному. Є таке поняття, як астрофотосезон? Є час у році, коли на нашій території найкраще фотографувати?

— Мабуть, астрофотосезон триває впродовж року. Так, один об’єкт може стає невидимим із певної точки на якийсь час, проте є й інші — як-не-як, космос багатий. А щодо часу, коли на нашій території найкраще фотографувати, то про це можна говорити лише стосовно конкретного об'єкта.

— Що найбільше подобається в астрофото?

— Мабуть, результат, який показує те, чого не видно неозброєним оком; час, який проводиш під зоряним небом у компанії однодумців.

— В описі до однієї світлини ти писав: «Хотів спати, як же класно й холодно тоді було». Розкажи, через що треба пройти, аби отримати вдалий кадр?

— Для отримання вдалого кадру потрібно пройти через сотні невдалих кадрів, які повинні навчити використовувати техніку на максимумі та відточити майстерність; через холодні ночі, мокру траву та болото після дощу; через розуміння, що тобі завтра на роботу, а точніше вже сьогодні — через чотири години.

Але час за зйомкою проходить непомітно й те, що отримуєш у результаті, так заряджає позитивом, що хочеться все це повторити, навіть попри напівсонний стан на роботі (сміється — А.З.)

— До речі, тебе цікавить астрономія та фізика, чи тільки естетичний момент?

— Ці науки заворожують своїми законами й предметами, котрі вони вивчають, проте занурююсь у них досить рідко.

Що до естетичного моменту, то цікаво побачити красу космічного об'єкта, а ще цікавіше, коли її можна описати, використовуючи фізичні та астрономічні знання, хоч і з інтернету.

— Які об’єкти запланував відзняти найближчим часом?

— Хочу покращити якість фотографій галактик Цівочне колесо, Ланцюжок Маркаряна, з нетерпіння чекаю нагоду пофотографувати галактику Андромеда.

Анна Золотнюк

Фото надані Дмитром Кучером