Тернополянам презентували книгу споминів великої патріотки (фоторепортаж)
Сьогодні у Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини презентували книгу Марії Лабуньки («Ірини») «Коли ліс був наш батько. Спомини». Тернопіль став першим містом в Україні, де показали книжку, хоча видали її ще 5 років тому.
- Це спогади моєї покійної матері. Вона була в підпіллі ОУН та УПА в 1948 році. Минуло 19 років після її смерті і нам, нарешті, вдалося видати Спомини.
Вона була маломовна, але встигла написати спогади про раннє дитинство, молодість і 5 років у підпіллі. Вона була велика патріотка, дуже горда гуцулка і дуже любила українські традиції. У мене є ще брат та сестра. Ми дуже вдячні, що вона нам дала ту любов до України, - розповідає син сл.п. Марії Лабуньки Ілля Лабунька.
Спомини пройшли довгий шлях: Марія Лабунька почала писати їх ще у 1988 році, але потім взяла перерву аж на 8 років, а продовжила роботу 1996 році, за кілька місяців перед смертю. Після того вони роками припадали порохом. Чоловік Марії важко пережив смерть жінки і 3-4 роки навіть не дивився на її доробок, проте пізніше дуже інтенсивно взявся до нього.
- Мама залишила колосальний архів фотографій, але, на жаль, вони не були ідентифіковані. Коли тато помер, тоді за Спомини взявся я. Тож це все тривало дуже довго, 19 років, - розповідає син Ілля Лабунька.
Коли вийшла книжка, тоді організували її презентацію в Америці, Нью-Йорку і Філадельфії. Лише сьогодні презентували в Україні, зокрема у Тернополі.
- Хочемо ще поїхати на Франківщину, на рідну землю матері, а саме в Коломию і рідне село Печеніжин, - розповідає про плани Ілля Лабунька. - Скоро буде 80 років УПА, тож презентацію можна присвятити цій даті. Сама книжка розкриває національно-визвольну боротьбу на українських територіях, які сьогодні є під Польщею, так зване Закерзоння. Ця книжка про дитинство та молодість авторки, а також про її участь у лавах Української повстанської Армії і збройного підпілля ОУН на Закерзонні, - розповідає директор Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини Євген Філь.
Фото авторки