Тернополянка купила кінопроект всього за 100 доларів

Знімаючись у кліпі на пісню «Так не буде», співачка Ольга Монастирська потрапила у детективну історію. Заради бажаного результату  уроджена Тернопільщини в Америці вдалася не лише до творчості і наполегливості, а й до пригод, хитрощів і аналізу. Відеокліп довелося знімати двічі, пише pro.te.ua.

– Зйомки почали торік у Чикаго на набережній озера Мічиган, –  розповідає співачка. – Це найбільше прісноводне озеро. Режисера не називатиму. Це ім’я пов’язане з неприємними спогадами. Забракувала цей кліп – результат неякісний. Я була у повному відчаї. Ще й монтаж мені тягнули пів року. У мене одразу були погані передчуття. Потім під час роботи виявилося, що нема світловідбивачів, сів акумулятор до камери. Через те знімали дроном. Словом, режисер не підготував техніку для зйомок.

Зйомки тривали важко. Кожен сантиметр треба було орендувати, заплатити гроші. Ми цього не зробили. Люди постійно лізли в кадр. Нам заважали навіть ті, хто там працює. Усе йшло важко, поки я не почала працювати з іншою людиною, яка посекундно розмалювала мені все – навіть до костюмів. Це – В’ячеслав Шевчук. Він запропонував далі знімати у готелі. Але це проблема, бо готель може потребувати великих коштів за зйомки. Їм байдуже, що ми їх рекламуємо. Тому вирішили все зробити тишком-нишком.

– Це не багатоповерховий готель, як звикли, – продовжує співачка. – Це – окремі маленькі будиночки, де є все – в тому числі бассейн. Кімната для двох закоханих. Туди переважно їдуть сімейні пари, щоби відпочити від дітей і побути лише вдвох. Потрібно було всю знімальну групу запровадити туди так, щоби ніхто не бачив. До того ж там було дві камери відео спостереження. Перед тим готель знімав мій чоловік. Карткою  розраховувався Зеновій Монастирський, а на прохідній, як ми прийшли, висвічує В’ячеслав Шевчук. Нас питають: «А де Зеновій?». Стало смішно. Ми спершу зайшли двоє, але вже інше ім’я. Вже незрозуміло. Чоловік замовляв готель, а інший чоловік заходить. Потім під’їхала автівка і ми десь 20 хвилин заносили у валізах техніку – і лампи, і світловідбивачі, і декорації. Замість двох до готелю зайшли кілька людей – освітлювач, асистент режисера, режисер, мій чоловік. Про нас могли подумати щось не те. Але мабуть проґавили. Нам пощастило, що ми приїхали пізно і при  повазі до клієнтів персонал готелю нас не турбував. Не дивилися, що в нас коїться і чому люди по 100 разів заходять і виходять з авто. Ми носили техніку і декорації. Потрібно було задекорувати кімнату так, щоби не впізнали готель. Взяли свої покривала на ліжка, свічки, картини. Використали лише стіни і басейн.

– Коли підключили техніку, ми переживали, щоби не задимів старовинний проектор, – розповідає Ольга Монастирська. – Я вже забула про роль і про кліп. Думала, щоби нас поліція там не застукала. Кінопроектор має лампу, яка нагрівається. Час від часу вона пускає димок, бо це ж стара техніка. А в готелі сигналізація. Мало того, кінопроектор міг і замкнути. Він має 80 років.  Однієї бобіни не було. Другу бобіну ми зробили з паперу.

Кінопроектор ми викупили за 100 доларів. Знайшли через інтернет.  Їхали за 30 миль від Чикаго, щоби придбати. Кінопроектор такий, що мотає плівку. Як сюжетний хід, він врятував нам відеокліп. Те старе відео ми запустили на фоні стіни. Наче я пригадую історію, яка зі мною трапилася, а реалістичні події відбуваються в готелі. Зі старого відеокліпу ми використали 10 відсотків. Декілька кадрів з американського озера збереглося. Там є непогані кадри.

– У Чикаго відбувався фестиваль Ukrainian Fest, – додає Ольга Монастирська. – Ми з чоловіком гуляли і раптом він тицьнув пальцем на перехожих й сказав: «О, цей хлопчина дуже фотогенічний». Ми підійшли до нього і спитали, чи не відзнявся б з нами в кліпі. Він сказав: «Добре, питань нема». Вадим Захарук з Гуцульщини, але має іспанський тип обличчя. Дуже цікавий типаж. Після кліпу я йому сказала: «Вадиме, в тебе така цікава зовнішність. Ти можеш працювати моделлю». Як наврочила. Після того він почав цим займатися. Уже в Каліфорнії брав участь у конкурсі моделей.

Презентацію кліпу «Так не буде» запланували на 15 листопада о 14 годині в Українському Домі «Перемога». Вхід вільний.

-У пісні є слова: «Так не буде, серденько зів’яне, серденько забуде», – говорить співачка. – Пісня сумна. Це одна із перших аудіо пісень, які вже були готовими. Тому саме цю пісню вибрала для зйомок кліпу. Це міні-фільм. Певне навіть ніхто би не подумав, що на зйомку трихвилинного кліпу, можна витратити стільки часу, стільки наїздитися і стільки всього накупити. Дуже хочу, щоби публіка правильно сприйняла мою роботу, як якусь цікаву історію, а не безпосередньо мене особисто. Це не автобіографічна історія. Просто я зіграла роль. Проте я готова до критики. Ще не один кліп зніматиму і щоразу буду іншою.